Інтерв’ю Посла України в Угорщині Ю.Мушки
газеті „Мадяр Немзет”
(24 серпня 2013 року)
Чітка ціль Києва – європейська інтеграція
Безпечна відстань від російсько-білорусько-казахського Митного союзу. Українська біржа готова інвестувати в угорську харчову промисловість.
Сьогодні Україна відзначає 22-у річницю проголошення своєї незалежності. З часу розпаду Радянського Союзу країна пройшла довгий шлях. Суттєві зміни відбулися не лише у зовнішньому вигляді міст та сіл – змін зазнало і саме суспільство. Ще існує чимало проблем, однак економіка країни зростає, а демократія зміцнюється. Як результат визнання цих фактів, восени цього року Україна може підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що стане серйозним кроком у напрямку реалізації основної зовнішньополітичної цілі України – європейської інтеграції. Про це, а також про майбутнє двосторонніх відносин ми мали бесіду з Послом Юрієм Мушкою.
- Українська державність має глибокі корені, однак країна здобула свою незалежність лише 22 роки назад. Чи цього часу було достатньо для того, щоб Україна як в економічному, так і в суспільному плані підготувалася до європейської інтеграції, тобто до відмови від частини свого суверенітету?
Безперечно, 22 роки – це невеликий проміжок часу в історії незалежної держави. Однак, цього періоду було достатньо для чіткого визначення Україною свого подальшого напрямку руху, і це – європейська інтеграція. Мабуть, мало хто знає про те, що перше рішення з цього приводу було ухвалене Верховною Радою України ще у далекому 1993 році. Законом України від 2010 року „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” європейську інтеграцію визначено однією з основоположних засад зовнішньої політики України. На сьогоднішній день євроінтеграція – це не лише чітко проголошений зовнішньополітичний курс, а, насамперед, інструмент модернізації нашої держави. Більшість населення України підтримує європейську інтеграцію; у цьому питанні спостерігається єдність і серед політичних партій нашої держави, що, на мою думку, є чітким підтвердженням того, що наше суспільство готове до європейської інтеграції. На моє переконання, ми доклали максимум зусиль для того, щоб підписати у листопаді цього року на Вільнюському саміті „Східного партнерства” Угоду про асоціацію Україна – ЄС. Ми здійснили значні реформи, у тому числі у сфері правосуддя та утвердження верховенства права. Переважна більшість українців вже не бачить свого майбутнього поза межами ЄС, і я вірю в те, що укладення Угоди про асоціацію стане новим стимулом для подальшої реалізації в країні широкомасштабних реформ. Отож, я маю всі підстави для того, щоб з впевненістю сказати, що наша держава готова до початку процесу приєднання до ЄС.
- Київ ще може обирати між західним та східним вектором інтеграції. Більше того, зазначене рішення є зовсім непростим, адже з точки зору цінностей Україна ближча до ЄС, у той час як економічні інтереси говорять на користь російсько-білоруського-казахського Митного союзу та, у перспективі – Євразійського союзу. Чи не боїтеся Ви того, що у погоні за двома зайцями Україна залишиться з порожніми руками?
Поглиблення співробітництва з державами Митного союзу диктується виключно економічними інтересами нашої держави. Ми заінтересовані у повноцінному функціонуванні зони вільної торгівлі з державами СНД, саме тому Україна бере участь у якості спостерігача у створеному трьома державами СНД Митному союзі, а з 2015 року направлятиме спостерігача до органу, що координуватиме питання митної взаємодії – Євразійської економічної ради. Водночас, хочу наголосити, що ми не брали на себе жодних зобов’язань щодо приєднання України до Митного союзу ані щодо обмежень наших суверенних повноважень у сфері зовнішньоторговельної політики. Отож, підписання Меморандуму з Митним союзом не може розглядатися як зміна зовнішньополітичного курсу України, наша стратегічна ціль – європейська інтеграція.
- Угорщина у 1991 році однією серед перших визнала незалежність України. Відносини між двома державами з того часу стабільні, однак ми і близько не використали наявні можливості. У яких сферах ми можемо розраховувати на прорив у близькому майбутньому?
Як зазначив угорський Прем’єр-міністр, „Угорщина має потенційну силу для використання наявних між нашими державами можливостей співпраці”. Україна також розраховує на економічний прорив. З часу візиту Прем’єр-міністра України до Угорщини у березні цього року відбувся суттєвий прогрес у співпраці в енергетичній сфері, зокрема у питаннях газу та електроенергії. Важливе значення мають також питання, пов’язані з розширенням пропускної спроможності пунктів пропуску через спільний кордон. З цією метою ми створили спільну робочу групу, у рамках якої плануємо відкриття нових та модернізацію наявних пунктів пропуску. Ми також плануємо розбудову транспортної мережі у прикордонних регіонах. Ці питання будуть детально обговорені у ході чергового засідання двосторонньої міжурядової комісії з питань економічного співробітництва у жовтні цього року. Також ведеться робота над програмою обміну студентами, запропонованою Віктором Орбаном. Мушу також згадати сферу сільського господарства: в Україні спостерігається стабільний попит на племінну худобу та високоякісне насіння, а Угорщина має значні можливості для експорту цих товарних груп. Якраз на цьому тижні ми організували зустріч представників сільськогосподарських підприємств в Івано-Франківську за участі угорських бізнесменів та Українсько-Угорського бізнес-клубу. Планується, що у вересні українські підприємці-аграрії відвідають Угорщину з метою обговорення, серед іншого, можливостей інвестування у м’ясопереробну галузь. Окрім того, до порядку денного переговорів внесено також питання щодо українських інвестицій розміром 30 млн. євро в галузь харчової промисловості. Переконаний, що найближчим часом ми спостерігатимемо значний прорив і в цій сфері. Водночас, я міг би продовжувати свою розповідь і питаннями взаємодії у сфері культури, освіти, а також захисту прав національних меншин, адже у цих сферах також очікується суттєвий прогрес.