Виступ Посла України в Угорщині Ю.Мушки
у програмі „Карпат Експрес” Угорського телебачення
(23 серпня 2013 року)
- У минулому році Україна ухвалила новий мовний закон, який отримав високу оцінку міжнародної спільноти. Водночас, деякі експерти привертають увагу до відсутності передумов для практичної реалізації положень зазначеного закону. Які зміни відбулися для закордонних угорців Закарпаття з часу ухвалення мовного закону – на ці та інші питання нам відповість гість сьогоднішньої програми, Посол України в Угорщині Ю.Мушка.
Пане Посол, чи правда те, що з часу ухвалення мовного закону не відбулося жодних змін?
Я би так однозначно не казав, адже змін відбулося чимало. Безперечно, правда і те, що наразі реалізація закону на 100% неможлива. Проблема проста: необхідно створити фінансові умови. Так сталося, що початок реалізації закону припав на кінець 2012 року, коли у державному бюджеті вже не було коштів на його повноцінну імлементацію. Природно, що така ситуація викликала критику, що начебто Україна ухвалила такий закон, який не може втілити в життя. Насправді положення зазначеного закону можна реалізувати, але доводиться мати справу з досить обмеженими фінансовими ресурсами. Завданням місцевих органів влади є створення можливостей для пошуку фінансових джерел, необхідних для реалізації положень зазначеного закону. Маю велике сподівання, що у проектах державних та місцевих бюджетів на 2014 рік буде закладено кошти, необхідні для того, щоб мовний закон повноцінно застосовувався.
- Пане Посол, як в Україні, так і в Угорщині проживає численна меншина. Як Ви оцінюєте сьогоднішні українсько-угорські відносини у сфері захисту прав національних меншин?
22 роки пройшло з того часу, як Україна та Угорщина встановили дипломатичні відносини, Україна здобула незалежність і в Угорщини з’явився „новий-старий сусід”, якщо можна так висловитися. Мушу сказати, що двосторонні відносини між нашими державами демонструють дуже хорошу динаміку не лише у сфері захисту прав національних меншин, а й в політичній та економічній сферах, а також у щоденному житті. Повертаючись до забезпечення прав нацменшин, хочу зазначити, що ми створили Змішану комісію з питань забезпечення прав національних меншин, і за 22 роки провели 15 засідань зазначеного органу. Це говорить саме за себе. Безперечно, трапляються недоліки; звичайно, інколи ми прагнемо реалізувати більше, аніж можемо. Наші національні меншини спонукають нас до цього, адже у них постійно з’являються нові потреби. Та я переконаний, що нам вдасться забезпечити ці потреби в рамках наявних інструментів та механізмів двосторонньої співпраці.
- Завтра Україна відзначає 22-у річницю своєї незалежності, як Ви вже про це згадали. На Вашу думку, наскільки Україні вдалося позбутися радянського впливу? Які завдання та виклики стоять перед сучасною Україною сьогодні?
Якщо повернутися думками 22 роки назад, то можу сказати, що ми нелегко, але й відносно нескладно здобули свою незалежність. Однак, нам довелося починати створювати нову державу практично з нуля – як в політичній, так і в економічній сферах, а також у сфері державного управління. Та навіть не це було найважчим: український народ необхідно було змусити повірити у те, що Україна стала незалежною, що ми не є рабами, як йдеться у відомому вірші. І український народ повірив у це, і ми створили незалежну державу. Які завдання стоять перед нами сьогодні? Наразі основне наше завдання – це приєднання до Європейського Союзу.
- Ви порушили питання приєднання України до ЄС. Сьогодні багато говориться про підписання на Вільнюському саміті у листопаді цього року Угоди про асоціацію Україна – ЄС. На Вашу думку, чи існують реальні шанси для укладення зазначеного документа?
Безперечно, реальні шанси існують. Звичайно, є скептики, які стверджують, що для підписання Угоди не створено відповідних передумов, що ми не виконали визначені вимоги. Але я належу до більшості тих, які переконані, що Угоду таки буде підписано, адже це піде на користь як Європі, так і Україні. Цей процес – рух у двосторонньому напрямку. Водночас, укладення Угоди про асоціацію та вступ України до ЄС не є самоціллю для нашої держави. Нам необхідно змінити державу, здійснити необхідні реформи, і приєднання до ЄС служить лише інструментом для досягнення цих цілей.
- Які найважливіші кроки необхідно вжити? Якими є передумови членства? Які найбільші недоліки, які Україні ще необхідно подолати?
Насамперед необхідно здійснити реформування системи правосуддя, вжити кроків з метою утвердження верховенства права. В останній сфері ми вже чимало зробили: нещодавно було ухвалено низку важливих законів. Найближчим часом плануємо ухвалити закон про генеральну прокуратуру, наразі проект закону перебуває на розгляді Венеціанської комісії. Отож, кожен новий закон України, який ухвалюється та стосується прав людини, вже відповідає нормам ЄС.
- Дякую, пане Посол.