Угорщина є економічно розвинутою країною Центрально-Східної Європи, членом ООН, СОТ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, ЦЄІ, В4, а також інших впливових універсальних та регіональних міжнародних організацій.

Угорська економіка посідає 58-е місце у світі за номінальним ВВП (у 2020 році склав 154,8 млрд. дол. США, падіння становило 5%, у порівнянні з 2019 роком). ВВП у розрахунку на одну особу в Угорщині становить 15,4 тис. дол. США.

Угорщина має добре розвинуту промисловість, частка якої складає, згідно з останніми даними, 23,8% угорського ВВП. Основними галузями промисловості Угорщини є машинобудування, насамперед автомобілебудування, електротехнічна галузь, фармацевтика та харчова галузь. Угорщина є головним виробником електроніки у Центральній та Східній Європі. Її метою є також стати ключовим у регіоні виробником акумуляторів для електромобілів.

У рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу «Doing business 2020» Угорщина займає 52-е місце. У класифікації країн економічної свободи у світі Угорщина займає 55-те місце з показником 67,2% (покращився на 0,8% за останній період). Міжнародні кредитні рейтинги Угорщини є стабільними (Standard & Poor’s - BBB, Fitch Ratings - BBB, Moody’s - Daa3).

Угорщина має орієнтовану на експорт ринкову економіку, зі значним акцентом на зовнішній торгівлі. Згідно з даними Центрального статистичного відомства Угорщини, у 2020 році загальний товарооборот Угорщини склав 203,185 млрд. євро (зменшився на 5% у порівнянні з 2019 роком). Угорський експорт товарів у 2020 році склав 104,49 млрд. євро (скоротився на 4,2%), імпорт – 98, 695 млрд. євро (скоротився на 5,8%), позитивне сальдо для Угорщини склало 5,795 млрд. євро. Зменшення угорського товарообороту спричинене ревальвацією форинта. Дані товарообороту у національній валюті свідчать про зростання угорського експорту товарами на 3,3%, імпорту – на 1,7%.

Основним торговельним партнером Угорщини є Німеччина. Загалом, 85,5% угорського експорту та 79,2% угорського імпорту припадає на країни Європи.  Угорщина експортує найбільше товарів у такі країни: Німеччина (27,9%), Словаччина (5,3%), Італія (5,2%), Румунія (5,2%), Австрія (4,3%), Франція (4,2%), Польща (4,1%), Чехія (4%), Нідерланди (3,5%), Велика Британія (3,1%).  Структура угорського експорту: 57% - машини та механічні пристрої, електричне обладнання, телекомунікаційна, звукозаписувальна і звуковідтворювальна апаратура, засоби наземного траспорту; 31,1% - оброблена продукція, насамперед ліки та фармацевтична продукція, залізо, сталь, кольорові метали та інші товари з металу, органічні хімічні продукти, пластикова сировина та товари з пластику; 7,5% - продукти харчування, напої та тютюнові вироби; 2,1% - сировина (руди металів та металобрухт, деревина, каучук, насіння і плоди олійних рослин тощо); 2% - енергоносії.

Імпортує Угорщина найбільше товарів з таких країн: Німеччина (24,7%), Китай (7,8%), Австрія (5,8%), Польща (5,7%), Чехія (5%), Нідерланди (4,9%), Словаччина (4,7%), Італія (4,1%), Франція (3,8%), Південна Корея (3,5%). Основу угорського імпорту (48,4%) складають машини та транспортне обладнання, а також їх частини, зокрема електричні машини та обладнання, телекомунікаційна, звукозаписувальна і звуковідтворювальна апаратура, засоби наземного траспорту, промислові машини загального призначення, машини та обладнання, що виробляють енергію, офісне обладання, інтегральні схеми тощо. 38,4% експорту складає оброблена продукція, насамперед ліки та фармацевтична продукція, залізо, сталь, кольорові метали та інші товари з металу, органічні хімічні продукти, пластикова сировина та товари з пластику тощо. 5,7% угорського імпорту складають продукти харчування, напої та тютюнові вироби, 5,5% - енергоносії (нафта і нафтопродукти, вугілля, кокс та брикети, газ та електроенергія), близько 2% - сировина (руди металів та металобрухт, деревина, каучук, насіння і плоди олійних рослин тощо).

В останні роки в рамках політики “Відкритість на Схід” спостерігається зростання показників торгівлі Угорщини з азіатськими країнами. Зокрема, угорський експорт товарів до азіатських країн у 2020 році, попри пандемію коронавірусу, зріс на 8,8 %, імпорт з азіатських країн до Угорщини зріс на 14,5%.

Основним законом, що має в Угорщині вищу силу, є Конституція. На додаток до нього існують акти парламенту, урядові та міністерські постанови, а також постанови місцевих органів влади. З 1 травня 2004 року Угорщина стала членом Європейського Союзу, відповідно, європейське законодавство діє і на її території. Виконавча, законодавча і судова гілки влади в державі відокремлені. Вищим судом в системі угорських судів є Курія.

У більшості випадків юрисдикція першої інстанції лежить на місцевих судах, що забезпечує рішення більшості справ на місцевому рівні. Паралельно з місцевими судами діють суди з адміністративних та трудових питань, що спеціалізуються на перегляді рішень органів державної влади та трудових спорах. Оскарження рішень місцевих судів можуть бути подані у вищі суди (регіональні та обласні), які виконують роль апеляційних.

Угорщина - держава, що стимулює підприємців працювати на її території. Інвестори, що вкладають кошти в економіку країни, мають можливість користуватися пільговими умовами оподаткування. Зазначені умови відносяться до одних з найбільш привабливих в ЄС.

В Угорщині відсутній державний валютний контроль. Угорщиною укладено Угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 державами, зокрема і з Україною.

Податок на капітал в Угорщині не передбачений, водночас компанії, зокрема, компанії-нерезиденти із з частиною прибутку на підприємствах, у яких є нерухомість на території країни, зобов’язані платити корпоративний податок. Ставка податку на прибуток компаній становить 10% від бази оподаткування 500 тис. форинтів (1600 дол. США). Якщо сума вища, то ставка податку збільшується до 19%.

Податок на прибуток переглядається за умов інвестування більше 1 млрд. форинтів у проєкти зі створенням нових робочих місць.

Базова ставка ПДВ в Угорщині є однією із найвищих в ЄС та становить 27%, яка поширюється на більшість видів товарів та послуг. Оплата ПДВ передбачається також і для нерезидентів, які мають пройти реєстрацію у податкових органах та отримати реквізити. Водночас, діють пільгові ставки ПДВ на деякі категорії товарів та послуг: 18% - на молоко, молочні продукти, кукурудзу, борошно; 12% - продукти харчування, фармацевтичні товари та лікувальні препарати, енергоносії, наукові, культурні, готельні, транспортні послуги; 5% - медичне обладнання та медичні послуги, книги; не оподатковується – окремі ліки; від ПДВ звільнено експорт.

Угорщина займає важливе місце серед торговельних партнерів України. Зовнішньоторговельний оборот України з Угорщиною складає 2,5% від загального ЗТО України.

Головним чинником, який вплинув на двосторонню торгівлю у 2020 році, стала пандемія COVID-19 та викликана нею світова економічна криза. Водночас, у 2021 році спостерігається значне зростання торгівлі товарами та послугами між двома країнами.

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2020 року загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Угорщиною зменшився на 26,5% у порівнянні з 2019 роком та склав 2, 734 млрд. дол. США. Обсяг експорту товарів та послуг з України до Угорщини скоротився на 17,6% у порівнянні з 2019 роком і склав 1, 459 млрд. дол. США. Імпорт угорських товарів та послуг до України зменшився на 1,8% у порівнянні з 2019 роком і склав 1, 275 млрд. дол. США. Сальдо за цей період позитивне для України і склало 184 млн. дол. США.

При цьому, товарообіг між Україною та Угорщиною за підсумками 2020 року зменшився на 11,6% у порівнянні з 2019 роком та склав 2,478 млрд. дол. США. Обсяг експортних поставок товарів з України до Угорщини скоротився на 19,1% у порівнянні з 2019 роком і склав 1,263 млрд. дол. США. Імпорт товарів з Угорщини до України зменшився на 2,9% у порівнянні з 2019 роком і склав 1,214 млрд. дол. США. Україні вдалося зберегти позитивне сальдо у торгівлі товарами, яке склало 49,4 млн. дол. США.

Динаміка зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Угорщиною за даними Державної служби статистики України, млн. дол. США

Основу українського експорту до Угорщини у 2020 році склали електричні машини (59,1% усього експорту); мінеральні палива; нафта і продукти її перегонки (11,1%); деревина і вироби з деревини (5,8%); руди, шлаки і зола (3,5%); залишки і відходи харчової промисловості (2,1%); чорнi метали (1,6%); ядерні реактори, котли, машини (1,4%), жири та олії тваринного або рослинного походження (1,3%), насiння і плоди олійних рослин (1,2%), взуття (1,1%).

Структура українського імпорту більш різноманітна. Основу українського імпорту угорських товарів у 2020 році склали електричні машини (26,5%); засоби наземного транспорту, крім залізничного (12,5%); мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки (8,3%); пластмаси, полімерні матеріали (8,1%); фармацевтична продукція (6,1%); ядерні реактори, котли, машини (5,1%); каучук, гума (4,5%); різні готові вироби (2,6%); зернові культури (2,3%); різноманітна хімічна продукція (2%), залишки і відходи харчової промисловості (2%); мило, поверхнево-активні органічні речовини (1,9%), живі тварини (1,6%), папір та картон (1,5%); різні харчові продукти (1,4%).

Обсяг торгівлі послугами між Україною та Угорщиною за підсумками 2020 року зменшився на 6,6% у порівнянні з 2019 роком та склав 255,684 млн. дол. США. Експорт послуг до Угорщини зменшився на 9,3% у порівнянні з 2019 роком та склав 195 млн. дол. США. Імпорт послуг з Угорщини зріс на 3,5% у порівнянні з 2019 роком та склав 60,6 млн. дол. США. Позитивне сальдо для України склало 134,4 млн дол. США.

Основу експорту до Угорщини склали транспортні послуги; ділові послуги; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

Основу імпорту до України склали послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; транспортні послуги; ділові послуги; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності.

За підсумками І півріччя 2021 року загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Угорщиною зріс на 30,8% у порівнянні з І півріччям 2020 року та склав 1,749 млрд. дол. США. Обсяг експорту товарів та послуг з України до Угорщини зріс на 23,1% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року і склав 865,5 млн. дол. США. Імпорт угорських товарів та послуг до України зріс на 39,4% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року і склав 884,3 млн. дол. США. Негативне сальдо для України склало 18,8 млн. дол. США.

При цьому, товарообіг між Україною та Угорщиною за підсумками І півріччя 2021 року зріс на 32,7% у порівнянні з І півріччям 2020 року та склав 1,616 млрд. дол. США. Обсяг експортних поставок товарів з України до Угорщини зріс на  23,5% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року і склав 751,9 млн. дол. США. Імпорт товарів з Угорщини до України зріс на 42% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року і склав 864,42 млн. дол. США. Негативне сальдо для України склало 112,51 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі послугами між Україною та Угорщиною за підсумками 2020 року зріс на 11,5% у порівнянні з І півріччям 2020 року та склав 133,5 млн. дол. США. Експорт послуг до Угорщини зріс на 20,8% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року та склав 113,6 млн. дол. США. Імпорт послуг з Угорщини зменшився на 22,4% у порівнянні з відповідним періодом 2020 року та склав 19,9 млн. дол. США. Позитивне сальдо для України склало 93,7 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво

Угорщина входить до топ – 20 країн-інвесторів  та обіймає в даному рейтингу 14 позицію. Основними інвестиційними проєктами на українському ринку можна назвати наступні: ОТП Банк Україна, м. Київ; бази угорської авіакомпанії WizzAir у м. Київ та м. Львів; представництво Ріхтер Гедеон в Україні, м. Київ; представниство Егіс Фармасютікалс в Україні, м. Київ; ТОВ «Мастерпласт Україна», с. В.Лази (Ужгородський р-н, Закарпатської обл.); ТОВ «КЕС-УА Холдинг», м. Київ; ТОВ «3 Бетони», м. Калуш (Івано-Франківська обл.); ТЗОВ «Пауер Белт», м. Мукачево (Закарпатська обл.).

За даними Національного банку України, станом на 30.06.2021 Угорщина інвестувала в економіку України 422,2 млн. дол. США, що становить близько 1% від загального обсягу прямих інвестицій в Україну. Найбільше інвестицій надійшло у сферу фінансової та страхової діяльності (356,3 млн. дол. США). До сфери операції з нерухомим майном угорських інвестицій надійшло на суму 10,7 млн. дол. США. Інвестиції у сферу оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів склали 9,1 млн. дол. США; у сферу тимчасового розміщування і організації харчування – 4,4 млн. дол. США; у сферу професійної, наукової та технічної діяльності – 3,2 млн. дол. США.

За даними Національного банку України, станом на 30.06.2021 Україна інвестувала в економіку Угорщини 4,4 млн. дол. США. Протягом січня-червня 2021 року інвестиції з України надійшли у такі сфери угорської економіки: промисловість (переробна промисловість; водопостачання; каналізація, поводження з відходами); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність; професійна, наукова та технічна діяльність.

Проте, у зв’язку з тим, що за даними Національного банку України прямі інвестиції до цих сфер надійшли не більше, ніж від 2 суб’єктів підприємництва, інформація щодо їх обсягу є конфіденційною згідно із Законом України “Про державну статистику”.  

Жовтень 2021 року

Практичні рекомендації представникам українських компаній, зацікавленим в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині

 Загальний обсяг ринку державних закупівель Угорщини у 2020 році становив приблизно 3263,6 млрд. угорських форинтів (10,7 млрд. дол. США).

Більшість державних закупівель в Угорщині оголошується та відбувається за єдиними правилами ЄС (61,8%), інша частина – за національними правилами, які водночас не можуть суперечити європейському законодавству. Важливо взяти до уваги, що значна частина тендерів, оголошених за національним законодавством, є непублічними, закритими тендерами.

Приблизно половина усіх пропозицій у системі державних закупівель розміщується регіональними та місцевими замовниками, доля угорських центральних органів у системі замовлень складає близько 5%.

Основними напрямами укладених контрактів у системі державних закупівель в Угорщині у 2020 році стала сфера постачання товарів (20,5%), будівництво (51,6%) та надання послуг (27,9%).

Компанії, які зацікавлені в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині, можуть ознайомитись із пропозиціями, що оприлюднюються на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини (Közbeszerzési Hatóság) та розміщені за посиланням: https://kozbeszerzes.hu/ertesito/ (угорською мовою).

Крім того, інформацію щодо тендерів із закупівлі товарів і послуг, які проводяться в Угорщині, можна знайти в електронному доповненні до Офіційного Європейського журналу «TED – Tenders electronic daily», який є централізованим офіційним джерелом інформації щодо державних закупівель у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та поза нею, за посиланням http://ted.europa.eu/TED/main/HomePage.do (англійською мовою).

Для участі у процедурах державних закупівель та подання документів потенційні учасники мають здійснити реєстрацію на платформі Електронної системи державних закупівель (EKR) за посиланням https://ekr.gov.hu/portal/kezdolap.

Рекомендується ретельно вивчити тендерну документацію, в якій містяться вимоги до потенційних постачальників та їх пропозицій, а також вказуються контактні дані та строки подання пропозицій. Крім того, тендерна документація може містити проєкт контракту, де більш детально прописані умови постачання товарів/робіт/послуг.

Документація для участі у процедурах державних закупівель, як правило, має бути підготовлена угорською мовою, а в разі подання документів іноземною мовою замовник може вимагати їх надання із офіційним перекладом на угорську мову.

З метою підготовки якісних тендерних пропозицій рекомендується користуватися послугами угорських юридичних компаній, які добре орієнтуються в національному законодавстві Угорщини. Крім того, ефективним інструментом досягнення успіху в процедурах державних закупівель для українських компаній є встановлення співпраці з угорськими компаніями або заснування на території Угорщини власних відділень українських підприємств та компаній.

Інформація щодо провідних асоціацій, об’єднань бізнесу та торгових палат Угорщини

Центральне статистичне відомство Угорщини

веб-сайт: http://www.ksh.hu/

 Угорське агентство зі сприяння експорту

Контактні дані:

1027 Budapest, Kacsa utca 15-23.

тел.: +36 1 922 26 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://hepa.hu/en

 Торгово-промислова палата Угорщини 

ТПП Угорщини створена у 2003 році, об’єднує понад 40 тисяч членів

Контактні дані:

1054 Budapest, Szabadság tér 7

тел.: +36 1 474 51 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://mkik.hu/

Представник ТТП України в Угорщині, Почесний консул України в Угорщині Золтан Хорват

тел.: +36 84 310 986

електронна адреса: [email protected]

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронний відкритий реєстр звітів угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://e-beszamolo.im.gov.hu/oldal/kezdolap

Національне відомство з питань сертифікації

https://www.nah.gov.hu/?locale=en

Національне управління з питань безпеки харчових ланцюгів

(фіто-санітарні сертифікати)

https://portal.nebih.gov.hu/

Національне управління інтелектуальної власності
https://www.sztnh.gov.hu/en

Виставки та ярмарки

В Угорщині регулярно проходять галузеві виставки та ярмарки. На цих заходах учасники можуть ознайомитися з потенціалом угорського ринку,  презентувати власну експортну продукцію та налагодити контакти з потенційними бізнес-партнерами. Інформація про такі міжнародні заходи міститься за таким посиланням: https://hungexpo.hu/en/events/

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.

При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проєктів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.

В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проєктах.

Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.

Як звернутися до Ради

Звернення вітчизняної компанії щодо отримання дипломатичного сприяння надсилаються на адресу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України:

Міністерство закордонних справ України Департамент економічної дипломатії Рада експортерів та інвесторів при МЗС України 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1

Ел. пошта: [email protected]

Факс: (044) 238-15-51

Разом із зверненням має бути надіслана заповнена типова форма (комерційної/інвестиційної пропозиції), бізнес-план проєкту (у разі пошуку іноземних інвесторів), додаткові рекламно-презентаційні матеріали стосовно українського підприємства та його продукції.

Звернення до МЗС (готуються українською мовою) повинні:

бути підготовленими на офіційному бланку та підписані керівником підприємства і скріплені печаткою;

чітко окреслювати необхідну допомогу з боку МЗС;

не суперечити чинному українському законодавству;

містити перелік іноземних країн, де є необхідним залучення українських дипустанов;

містити додаткову інформацію, що може бути корисною для забезпечення ефективного опрацювання порушених у зверненні питань;

містити дані щодо контактних осіб компанії.

За виключенням звернення до МЗС, всі інші документи повинні готуватись англійською мовою (або мовою країни, до якої надсилається пропозиція).

Обов’язкові для заповнення пункти в формах позначені символом «*». Детальніша інформація щодо Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS) доступна на веб-сайті Всесвітньої митної організації, або інтернет-порталі FOREIGN TRADE ON-LINE™.

Разом з інвестиційною формою повинен бути надісланий бізнес-план відповідного проєкту.

Запити не будуть опрацьовуватись МЗС у разі:

невідповідності зазначених вище загальних вимог до запиту;

незаповнених типових форм та обов’язкових пунктів в формах;

заповнених формах українською або російською мовою (за виключенням, якщо пропозиція надсилатиметься до країн СНД);

відсутності бізнес-плану (у разі, якщо мова йде про залучення іноземних інвестицій під певний проєкт), або його виконання українською або російською мовою;

повторні запити, які вже опрацьовувались МЗС, та щодо яких була надана вичерпна відповідь заявнику.

МЗС України (РЕІ) та закордонні дипломатичні установи України:

не здійснюють переклад тих чи інших інформаційних матеріалів, наданих українськими компаніями;

не забезпечують редакційну перевірку правильності перекладу таких матеріалів іноземними мовами;

не несуть відповідальності за можливі неточності у наданих матеріалах;

опрацьовують запити ділових кіл та надають дипломатичного сприяння виключно інформаційного, консультаційного та організаційного характеру, яке не суперечить чинному українському законодавству, зокрема, у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС.

В рамках такої взаємодії економічні підрозділи ЗДУ можуть надавати діловим колам виключно інформаційне, консультаційне та організаційне сприяння, яке не суперечить чинному законодавству України, зокрема у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС України.

Співробітники ЗДУ не можуть брати безпосередню участь у переговорах представників українського бізнесу з їх іноземними партнерами, виступати посередниками під час здійснення ними комунікацій чи ділових операцій, надавати гарантії, рекомендації стосовно ти чи інших суб'єктів господарювання, надавати будь-яку іншу допомогу представникам ділових кіл, що не передбачена законодавством та виходить за межі їх повноважень і посадових інструкцій. Підтримка ЗДУ окремих проєктів (контрактів) українських суб'єктів господарювання на політико-дипломатичному рівні може здійснюватися лише за відповідними письмовими дорученнями МЗС України.

Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:

• дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
• сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
• включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:

- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;

- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;

- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;

- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.

Для цього просимо просимо заповнити форму:

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ЕКСПОРТЕРА

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
• 
  

Однією з найбільш корисних платформ для пошуку партнерів і поширення власної комерційної пропозиції є Європейська мережа підприємств, створена Європейською Комісією:

https://een.ec.europa.eu/partners

Пошук розпочинається на вкладці «Partnership opportunities», яка забезпечує зручний пошук по країнах походження та призначення одночасно.

Для отримання можливості встановити безпосередній контакт з компанією, продукція чи послуги якої вас зацікавили, ви маєте обов’язково створити власний аккаунт.

Інші ресурси для пошуку партнерів в Угорщині:

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронна пошукова система угорських компаній

http://www.cegbongeszo.hu/index.php

Комерційний портал із переліком угорських компаній, що здійснюють імпортно-експортні операції

https://www.tradeboss.com/default.cgi/action/b2b/marketplace/Hungary/countryid/090/

УГОРЩИНА 2021 рік:

  Грудень 2020 р.                                                                                                         Посольство України в Угорщині

Угорщина - це країна, яка вітає і всіляко підтримує іноземні інвестиції та ведення бізнесу з іноземними партнерами.

Угорці надають перевагу особистим зустрічам у бізнесі.

Пунктуальність надзвичайно важлива, коли угорці зустрічаються з іноземцями. Якщо можливо, спробуйте прибути приблизно за десять хвилин до запланованого часу зустрічі.

У спілкуванні угорці ввічливі, дотримуються етикету спілкування, а також корпоративної ієрархії. Угорці дотримуються дрес-коду, охайний вигляд для них надвичайно важливий.

При плануванні зустрічей чи переговорів з угорськими партнерами слід враховувати, що кілька днів перед та після найбільших церковних свят, таких як Різдво, Великдень та Трійця, а також важливих національних свят (15 березня, 20 серпня, 23 жовтня) - це період, який угорці воліють проводити в колі родини.

Подібно до інших країн, друга половина липня - серпень в Угорщині є періодом літніх відпусток, у ці місяці не слід очікувати жвавого бізнесу.

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Information from the State Customs Service of Ukraine on mandatory registration with the State Customs Service of Ukraine of non-residents who declare goods in Ukraine ( .pdf , 203.94 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб )

Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .docx , 32.24 Кб )

Example Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .pdf , 137.38 Кб )