За результатами 2022 р. ВВП Угорщини склав 176,6 млрд. дол. США, у розрахунку на одну особу – 18,2 тис. дол. США. Зростання ВВП Угорщини за результатами 2022 р. сповільнилося на 0,4% до 4,6% у річному вимірі.

Починаючи з другого півріччя 2022 р. економіка Угорщини перебувала в технічній рецесії і продовжила скорочуватися. При цьому, найбільший внесок у зростання ВВП здійснила промисловість (переважно виробництво автомобілів і електрообладнання) та сфера послуг (за рахунок діяльності з нерухомістю та транспортом). З іншого боку, відчутно негативно вплинула на зростання ВВП галузь сільського господарства, першочергово через тривалий період посухи та проблеми з пропозицією (включаючи проблеми в енергетичній сфері).

На початку 2022 р. угорська економіка продемонструвала зростання, чому сприяло відновлення активності після пандемії в поєднанні з масштабним фіскальним стимулюванням урядом через заплановані на квітень парламентські вибори. Водночас, вже у другій половині 2022 р. застосування заходів жорсткої бюджетної економії на додачу до кризи, пов’язаної з різким зростанням вартості енергоносіїв, вплинули на всю економіку, паралізувавши діяльність у низці її підсекторів. Оскільки домогосподарства та компанії були змушені долати різке зростанням цін на енергоносії, внутрішня економічна активність помітно сповільнилася, призвівши до уповільнення зростання економіки Угорщини, близького до стагнації, за результатами 2022 р.

У порівнянні з 2021 р. показники сільського господарства впали на 1/3, уповільнилися темпи зростання секторів промисловості, будівництва та сфери послуг. Відображаючи вплив високої інфляції, у річному вимірі скоротилася також оптова та роздрібна торгівля. Спричинений різким падінням інвестицій і помітним уповільненням споживання знизився внутрішній попит. При цьому, внесок чистого експорту в загальне зростання ВВП зміг утримати річний показник (0,4% у річному вимірі) на високому рівні.

Таким чином, внутрішні процеси в угорській економіці, які спричинили падіння обсягу ВВП у ІІІ кварталі, також продовжилися в IV кварталі 2022 р. та офіційно спричинили технічну рецесію. У той же час, наразі угорська економіка ще не постраждала від зниження купівельної спроможності домогосподарств, незважаючи на умови високих процентних ставок і більш жорстку фіскальну політику, загальмувала інвестиційну активність.

Угорщина є державою, в якій діє романо-германська система права. Основним законом, що має в Угорщині вищу силу, є Конституційний закон. На додаток до нього існують акти парламенту, урядові та міністерські постанови, а також постанови місцевих органів влади. З 1 травня 2004 року Угорщина стала членом Європейського союзу, відповідно, європейське законодавство діє і на її території. Виконавча, законодавча і судова гілки влади в державі відокремлені. Вищим судом в системі угорських судів є Курія.

У більшості випадків юрисдикція першої інстанції лежить на місцевих судах, що забезпечує рішення більшості справ на місцевому рівні. Паралельно з місцевими судами діють суди з адміністративних та трудових питань, що спеціалізуються на перегляді рішень органів державної влади та трудових спорах. Оскарження рішень місцевих судів можуть бути подані у вищі суди (регіональні та обласні), які виконують роль апеляційних.

Угорщина - держава, що стимулює підприємців працювати на її території. Інвестори, що вкладають кошти в економіку країни, мають можливість користуватися пільговими умовами оподаткування. Зазначені умови відносяться до одних з найбільш привабливих в ЄС.

В Угорщині відсутній державний валютний контроль. Угорщиною укладено Угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 державами, зокрема і з Україною.

Податок на капітал в Угорщині не передбачений, водночас компанії, зокрема, компанії-нерезиденти із з частиною прибутку на підприємствах, у яких є нерухомість на території країни, зобов’язані платити корпоративний податок. Ставка податку на прибуток компаній становить 10% від бази оподаткування 500 тис. форинтів (1600 дол. США). Якщо сума вища, то ставка податку збільшується до 19%.

Податок на прибуток переглядається за умов інвестування більше 1 млрд. форинтів у проекти із створенням нових робочих місць.

Базова ставка ПДВ в Угорщині є однією із найвищих в ЄС та становить 27%, яка поширюється на більшість видів товарів та послуг. Оплата ПДВ передбачається також і для нерезидентів, які мають пройти реєстрацію у податкових органах та отримати реквізити. Водночас діють пільгові ставки ПДВ на деякі категорії товарів та послуг: 18% - на молоко, молочні продукти, кукурудзу, борошно; 12% - продукти харчування, фармацевтичні товари та лікувальні препарати, енергоносії, наукові, культурні, готельні, транспортні послуги; 5% - медичне обладнання та медичні послуги, книги; не оподатковується – окремі ліки; від ПДВ звільнено експорт.

                                                                                                                                                              Червень 2023 року 

За даними Державної митної служби України, за 5 місяців 2023 р. обсяг експорту товарів з України до Угорщини склав 666,6 млн. дол. США, обсяг імпорту товарів – 778,3 млн. дол. США, сальдо негативне – 121,7 млн. дол. США.

За даними Державної митної служби України, обсяг експорту товарів з України до Угорщини у 2022 р. склав 2,274 млрд. дол. США (зріс на 39,6%), обсяг імпорту товарів – 1,284 млрд. дол. США (скоротився на 46,7%), сальдо позитивне – 989,8 млн. дол. США.

За даними НБУ, експорт товарів з України до Угорщини у 2022 р. склав 1,36 млрд. дол. США (зріс на 223,5% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року), імпорт товарів – 0,74 млрд. дол. США (скоротився на 60,4% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року), сальдо позитивне – 726 млн. дол. США.

Основними товарами експорту з України до Угорщини у 2022 р. стали: електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні, кукурудза, насіння соняшнику, проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; кабелі волоконно-оптичні, апарати електричні телефонні або телеграфні; відеотелефони, олії соняшникова, сафлорова або бавовняна.

Основними товарами імпорту з Угорщини до України у 2022 р. стали: гази нафтові, проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; кабелі волоконно-оптичні, автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, дезінфекційні засоби, лікарські засоби дозовані або фасовані для роздрібної торгівлі, продукти для годівлі тварин.

За даним НБУ, станом на 31.12.2021 р. Угорщина інвестувала в економіку України 377,9 млн. дол. США, що склало близько 1% від загального обсягу прямих інвестицій в Україну, Україна інвестувала до Угорщини – 4,4 млн. дол. США.

Україна та Угорщина активно співпрацюють у рамках різних міжнародних ініціатив, таких як Партнерство з метою реформ, Східного партнерства та Центральноєвропейської ініціативи. Це може сприяти поглибленню співробітництва між країнами у різних сферах, включаючи торгівлю та економіку.

Україна та Угорщина мають значний потенціал для розвитку співпраці у сфері енергетики, оскільки остання може стати важливою транзитною країною для поставок природного газу, електроенергії та палива до України, а також партнером для реалізації спільних проектів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності.

Позитивним прикладом двосторонньої співпраці в енергетичній сфері є налагодження реверсного маршруту постачання дизельного палива з Угорщини по нафтопродуктопроводу «Самара-Західний кордон», яким у 2022 р. до України було поставлено 114 тис. тонн дизелю.

Крім того, з січня 2022 р. діяли тестові гарантовані потужності для фізичного транспортування газу з Угорщини до України обсягом до 8 млн. м3/доба, дію яких у березі 2023 р. було продовжено до 30.09.2023 р.

Розвиток транспортної інфраструктури може сприяти зростанню торгівлі між Україною та Угорщиною. В цьому контексті, реалізація спільних проектів з модернізації прикордонної та транспортної інфраструктури, відкриття нових пунктів пропуску позитивно впливатиме на збільшення пропускної спроможності та товарообігу між країнами.

З цією метою у січні 2023 року на розгляд керівного органу програми Connecting Europe Facility (CEF) направлено два українсько-угорські проекти щодо розбудови збільшення транспортних можливостей залізничних логістичних вузлів «Чоп-Загонь» та «Батєво-Еперешке», а також реконструкції автомобільного КПП «Лужанка-Берегшурань», розроблених за сприяння DG MOVE.

                                                                                                                                                             Чеврень  2023 року

Практичні рекомендації представникам українських компаній, зацікавленим в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині

Загальний обсяг ринку державних закупівель Угорщини у 2022 році становив приблизно 4 590,3 млрд. угорських форинтів (12,1 млрд. дол. США), продемонструвавши зростання на 8,7% у порівнянні з попереднім роком. Загалом у 2022 році було проведено 7 894 успішних публічних закупівель.

Частина державних закупівель в Угорщині оголошується та відбувається за єдиними правилами ЄС (41%), інша частина – за національними правилами, які водночас не можуть суперечити європейському законодавству. Важливо взяти до уваги, що значна частина тендерів, оголошених за національним законодавством, є непублічними, закритими тендерами.

Приблизно половина усіх пропозицій у системі державних закупівель розміщується регіональними та місцевими замовниками, доля угорських центральних органів у системі замовлень складає близько 5%.

Основними напрямами укладених контрактів у системі державних закупівель в Угорщині у 2022 році стала сфера будівництва (37,7%), постачання товарів (32,8%) та надання послуг (29,5%). Порівняно з попередньою тенденцією зростання державні закупівлі, пов’язані з інвестиціями у будівництво, у 2022 році продемонстрували стагнацію порівняно з попереднім роком як за кількістю процедур, так і за їхньою вартістю.

Компанії, які зацікавлені в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині, можуть ознайомитись із пропозиціями, що оприлюднюються на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини (Közbeszerzési Hatóság) та розміщені за посиланням: https://kozbeszerzes.hu/ertesito/ (угорською мовою).

Крім того, інформацію щодо тендерів із закупівлі товарів і послуг, які проводяться в Угорщині, можливо знайти в електронному доповненні до Офіційного Європейського журналу «TED – Tenders electronic daily», який є централізованим офіційним джерелом інформації щодо державних закупівель у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та поза нею, за посиланням http://ted.europa.eu/TED/main/HomePage.do (англійською мовою).

Для участі у процедурах державних закупівель та подання документів потенційні учасники мають здійснити реєстрацію на платформі Електронної системи державних закупівель (EKR) за посиланням https://ekr.gov.hu/portal/kezdolap.

Рекомендується ретельно вивчити тендерну документацію, в якій містяться вимоги до потенційних постачальників та їх пропозицій, а також вказуються контактні дані та строки подання пропозицій. Крім того, тендерна документація може містити проєкт контракту, де більш детально прописані умови постачання товарів/робіт/послуг.

Документація для участі у процедурах державних закупівель, як правило, має бути підготовлена угорською мовою, а в разі подання документів іноземною мовою замовник може вимагати їх надання із офіційним перекладом на угорську мову.

З метою підготовки якісних тендерних пропозицій рекомендується користуватися послугами угорських юридичних компаній, які добре орієнтуються в національному законодавстві Угорщини. Крім того, ефективним інструментом досягнення успіху в процедурах державних закупівель для українських компаній є встановлення співпраці з угорськими компаніями, або заснування на території Угорщини власних відділень українських підприємств та компаній.

Крім того, надаємо посилання на законодавство Угорщини, яке регулює процедуру участі в тендерах/конкурсах, а також іншу довідкову інформацію на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини: https://www.kozbeszerzes.hu/english/.

Інформація щодо провідних асоціацій, об’єднань бізнесу та торгових палат Угорщини

Центральне статистичне відомство Угорщини

веб-сайт: http://www.ksh.hu/

 Угорське агентство зі сприяння експорту

Контактні дані:

1027 Budapest, Kacsa utca 15-23.

тел.: +36 1 922 26 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://hepa.hu/en

 Торгово-промислова палата Угорщини 

ТПП Угорщини створена у 2003 році, об’єднує понад 40 тисяч членів

Контактні дані:

1054 Budapest, Szabadság tér 7

тел.: +36 1 474 51 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://mkik.hu/

Представник ТТП України в Угорщині, Почесний консул України в Угорщині Золтан Хорват

тел.: +36 84 310 986

електронна адреса: [email protected]

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронний відкритий реєстр звітів угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://e-beszamolo.im.gov.hu/oldal/kezdolap

Національне відомство з питань сертифікації

https://www.nah.gov.hu/?locale=en

Національне управління з питань безпеки харчових ланцюгів

(фіто-санітарні сертифікати)

https://portal.nebih.gov.hu/

Національне управління інтелектуальної власності
https://www.sztnh.gov.hu/en

Виставки та ярмарки

В Угорщині регулярно проходять галузеві виставки та ярмарки. На цих заходах учасники можуть ознайомитися з потенціалом угорського ринку,  презентувати власну експортну продукцію та налагодити контакти з потенційними бізнес-партнерами. Інформація про такі міжнародні заходи міститься за таким посиланням: https://hungexpo.hu/en/events/

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.

При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проєктів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.

В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проєктах.

Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.

Як звернутися до Ради

Звернення вітчизняної компанії щодо отримання дипломатичного сприяння надсилаються на адресу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України:

Міністерство закордонних справ України Департамент економічної дипломатії Рада експортерів та інвесторів при МЗС України 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1

Ел. пошта: [email protected]

Факс: (044) 238-15-51

Разом із зверненням має бути надіслана заповнена типова форма (комерційної/інвестиційної пропозиції), бізнес-план проєкту (у разі пошуку іноземних інвесторів), додаткові рекламно-презентаційні матеріали стосовно українського підприємства та його продукції.

Звернення до МЗС (готуються українською мовою) повинні:

бути підготовленими на офіційному бланку та підписані керівником підприємства і скріплені печаткою;

чітко окреслювати необхідну допомогу з боку МЗС;

не суперечити чинному українському законодавству;

містити перелік іноземних країн, де є необхідним залучення українських дипустанов;

містити додаткову інформацію, що може бути корисною для забезпечення ефективного опрацювання порушених у зверненні питань;

містити дані щодо контактних осіб компанії.

За виключенням звернення до МЗС, всі інші документи повинні готуватись англійською мовою (або мовою країни, до якої надсилається пропозиція).

Обов’язкові для заповнення пункти в формах позначені символом «*». Детальніша інформація щодо Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS) доступна на веб-сайті Всесвітньої митної організації, або інтернет-порталі FOREIGN TRADE ON-LINE™.

Разом з інвестиційною формою повинен бути надісланий бізнес-план відповідного проєкту.

Запити не будуть опрацьовуватись МЗС у разі:

невідповідності зазначених вище загальних вимог до запиту;

незаповнених типових форм та обов’язкових пунктів в формах;

заповнених формах українською або російською мовою (за виключенням, якщо пропозиція надсилатиметься до країн СНД);

відсутності бізнес-плану (у разі, якщо мова йде про залучення іноземних інвестицій під певний проєкт), або його виконання українською або російською мовою;

повторні запити, які вже опрацьовувались МЗС, та щодо яких була надана вичерпна відповідь заявнику.

МЗС України (РЕІ) та закордонні дипломатичні установи України:

не здійснюють переклад тих чи інших інформаційних матеріалів, наданих українськими компаніями;

не забезпечують редакційну перевірку правильності перекладу таких матеріалів іноземними мовами;

не несуть відповідальності за можливі неточності у наданих матеріалах;

опрацьовують запити ділових кіл та надають дипломатичного сприяння виключно інформаційного, консультаційного та організаційного характеру, яке не суперечить чинному українському законодавству, зокрема, у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС.

В рамках такої взаємодії економічні підрозділи ЗДУ можуть надавати діловим колам виключно інформаційне, консультаційне та організаційне сприяння, яке не суперечить чинному законодавству України, зокрема у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС України.

Співробітники ЗДУ не можуть брати безпосередню участь у переговорах представників українського бізнесу з їх іноземними партнерами, виступати посередниками під час здійснення ними комунікацій чи ділових операцій, надавати гарантії, рекомендації стосовно ти чи інших суб'єктів господарювання, надавати будь-яку іншу допомогу представникам ділових кіл, що не передбачена законодавством та виходить за межі їх повноважень і посадових інструкцій. Підтримка ЗДУ окремих проєктів (контрактів) українських суб'єктів господарювання на політико-дипломатичному рівні може здійснюватися лише за відповідними письмовими дорученнями МЗС України.

Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:

• дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
• сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
• включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:

- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;

- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;

- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;

- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.

Для цього просимо просимо заповнити форму:

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ЕКСПОРТЕРА

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
• 
  

Однією з найбільш корисних платформ для пошуку партнерів і поширення власної комерційної пропозиції є Європейська мережа підприємств, створена Європейською Комісією:

https://een.ec.europa.eu/partners

Пошук розпочинається на вкладці «Partnership opportunities», яка забезпечує зручний пошук по країнах походження та призначення одночасно.

Для отримання можливості встановити безпосередній контакт з компанією, продукція чи послуги якої вас зацікавили, ви маєте обов’язково створити власний аккаунт.

Інші ресурси для пошуку партнерів в Угорщині:

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронна пошукова система угорських компаній

http://www.cegbongeszo.hu/index.php

УГОРЩИНА 2022 рік:

  Липень 2022 р.                                                                                                                 

Угорщина - це країна, яка вітає і всіляко підтримує іноземні інвестиції та ведення бізнесу з іноземними партнерами.

Угорці надають перевагу особистим зустрічам у бізнесі.

Пунктуальність надзвичайно важлива, коли угорці зустрічаються з іноземцями. Якщо можливо, спробуйте прибути приблизно за десять хвилин до запланованого часу зустрічі.

У спілкуванні угорці ввічливі, дотримуються етикету спілкування, а також корпоративної ієрархії. Угорці дотримуються дрес-коду, охайний вигляд для них надвичайно важливий.

При плануванні зустрічей чи переговорів з угорськими партнерами слід враховувати, що кілька днів перед та після найбільших церковних свят, таких як Різдво, Великдень та Трійця, а також важливих національних свят (15 березня, 20 серпня, 23 жовтня) - це період, який угорці воліють проводити в колі родини.

Подібно до інших країн, друга половина липня - серпень в Угорщині є періодом літніх відпусток, у ці місяці не слід очікувати жвавого бізнесу.

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Information from the State Customs Service of Ukraine on mandatory registration with the State Customs Service of Ukraine of non-residents who declare goods in Ukraine ( .pdf , 203.94 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб )

Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .docx , 32.24 Кб )

Example Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .pdf , 137.38 Кб )