За результатами 2022 р. ВВП Угорщини склав 176,6 млрд. дол. США, у розрахунку на одну особу – 18,2 тис. дол. США. Зростання ВВП Угорщини за результатами 2022 р. сповільнилося на 0,4% до 4,6% у річному вимірі.

Торгівля: за період січень-жовтень 2023 року загальний товарооборот Угорщини склав 234,3 млрд євро (за весь 2022 рік – 293 млрд. євро). Угорський експорт у січні-жовтні 2023 року склав 125,6 млрд. євро (за весь 2022 рік – 142,2 млрд. євро). Географічний розподіл: Польща (26,6%), Португалія (5,5%), Сербія (5,2%), Швейцарія (5%), Нідерланди (4,5%), Хорватія (4,4%), Франція (4,1%), Австрія (4%), Канада (3,8%), Данія (3,5%), Україна (1,6%), Росія (0,5%). У січні-жовтні 2023 р. обсяг угорського імпорту склав 117,7 млрд. євро (за весь 2022 рік – 150,8 млрд. євро). Географічний розподіл: Польща (22,7%), Південна Корея (6,8%), Австрія (6%), Нідерланди (5,8%), Малайзія (5,5%), Хорватія (5,4%), Швейцарія (5,3%), Німеччина (5%), Португалія (4%), Румунія (3,8%), Україна (1,1%), Росія (0,2%).

У січні-жовтні 2023 року позитивне сальдо для Угорщини склало 7,9 млрд. євро.

Економіка Угорщини залишалася в рецесії в першій половині 2023 року, що призвело до значних відхилень в бюджеті країни на 2023 рік та корекції її зовнішнього балансу. Розвиток подій у політичному середовищі мав негативні наслідки для економіки Угорщини. Запроваджені урядом секторальні податки на надприбуток ускладнювали бізнес-середовище, а субсидіювання процентних ставок перешкоджало трансмісії монетарної політики на тлі тривалої невизначеності щодо надходження фондів ЄС та постійного зниження показників управління. Проте, у другій половині 2023 року, після значного зовнішнього коригування, відновлення макроекономічної стабільності та плавного пом’якшення монетарної політики фінансове середовище в Угорщині стало більш сприятливим. Угорська економіка відновила зростання у 3 кварталі 2023 року, однак, оскільки ВВП за перші три квартали знизився на 1,2% через дуже слабкий внутрішній попит, за результатами 2023 року скорочення зростання ВВП Угорщини прогнозується на рівні 0,6%. Основну частину стимулу зростання угорської економіки у 2023 році забезпечив чистий експорт.

У сфері державних фінансів суттєвим чином не були досягнуті бюджетні цілі на 2023 рік, у зв’язку з чим у жовтні 2023 року уряд переглянув запланований дефіцит бюджету з 3,9% ВВП до 5,2% ВВП без запровадження нових заходів для покращення фіскальних показників. Проблеми з виконанням бюджету головним чином були зумовлені меншими надходженнями від податку на споживання, тоді як витрати, пов’язані з інфляцією, та зростаючі процентні ставки значним чином збільшили бюджетні витрати.

У середині грудня 2023 року Європейська комісія виділила Угорщині 10,2 мільярда євро (5,3% від ВВП 2023 року) з Фонду згуртованості ЄС після позитивного схвалення нещодавно проведеної в Угорщині судової реформи, спрямованої на усунення недоліків незалежності судової системи, на які раніше звертала увагу Європейська Комісія (ЄК). Схвалення Комісією судової реформи підтвердило виконання Угорщиною чотирьох основних умов Плану відновлення та стійкості (RRP), водночас виконання решти 23 етапів залишається необхідною умовою для будь-якого подальшого виділення коштів з RRF, призначених для Угорщини. Незважаючи на прогрес угорського уряду у проведенні судової реформи, фінансування ЄС на суму близько 11,7 млрд євро залишається замороженим, а терміни та розмір майбутніх виплат – невизначеними, оскільки Угорщина може стати предметом посиленого контролю з боку ЄК  2024 році. Рада ЄС також схвалила поправку до Плану відновлення та стійкості Угорщини (RRP), що створило можливості для отримання нею 920 млн євро (0,4% ВВП) попереднього фінансування в рамках незалежного енергетичного розділу Плану відновлення та стійкості ЄС REPowerEU.

 У 2023 році рівень інфляції в Угорщині склав 17,6%, при цьому піковий показник на рівні 25,7% був зафіксований у січні 2023 р., мінімальний 5,5% - у грудні 2023 р. Стрімке падіння рівня інфляції відбулося у другому півріччі 2023 року. Місячна динаміка інфляції засвідчила стабілізацію цін, а її зменшення відобразило зниження цін на продовольство та енергоресурси, слабкий внутрішній попит, проведення жорсткішої монетарної політики урядом, підвищення обмінного курсу та нормалізацію норми прибутків.

Різке зниження інфляції у 2 півріччі 2023 року дозволило Центральному банку Угорщини знизити процентні ставки. Зниження базової ставки почалося у жовтні 2023 року після скасування урядом надзвичайної ситуації в економіці, запроваджених у жовтні 2022 року. Від початку циклу пом’якшення монетарної політики базову ставку було знижено двічі на 75 базисних пунктів, довівши її до рівня у 11,5%. Водночас, трансмісія процентних ставок продовжила заважати доступності субсидованих кредитів та спричиняти обмеження ставок по іпотеці та надлишку ліквідності в банківській системі Угорщини.

Також відбулося значне покращення зовнішньоторговельного балансу, зафіксувавши профіцит у 2023 році після дефіциту у розміні 8% ВВП у 2022 році. Зокрема, частина імпорту у зовнішньоторговельному балансі скоротилася в основному через зменшення імпорту палива та зниження попиту на імпортні споживчі товари, а експорт головним чином зріс завдяки зростанню експортних поставок транспортних засобів та транспортного обладнання. Останнє, у поєднанні з вищими відсотковими виплатами, призвело до зростання відтоку чистого первинного доходу.

Угорщина є державою, в якій діє романо-германська система права. Основним законом, що має в Угорщині вищу силу, є Конституційний закон. На додаток до нього існують акти парламенту, урядові та міністерські постанови, а також постанови місцевих органів влади. З 1 травня 2004 року Угорщина стала членом Європейського союзу, відповідно, європейське законодавство діє і на її території. Виконавча, законодавча і судова гілки влади в державі відокремлені. Вищим судом в системі угорських судів є Курія.

У більшості випадків юрисдикція першої інстанції лежить на місцевих судах, що забезпечує рішення більшості справ на місцевому рівні. Паралельно з місцевими судами діють суди з адміністративних та трудових питань, що спеціалізуються на перегляді рішень органів державної влади та трудових спорах. Оскарження рішень місцевих судів можуть бути подані у вищі суди (регіональні та обласні), які виконують роль апеляційних.

Угорщина – держава, що стимулює підприємців працювати на її території. Інвестори, що вкладають кошти в економіку країни, мають можливість користуватися пільговими умовами оподаткування. Зазначені умови відносяться до одних з найбільш привабливих в ЄС. Так, у 2022 році було укладено договір з китайською компанією CATL про будівництво у м. Дебрецен найбільшого у Європі заводу з виробництва акумуляторних батарей вартістю 7,3 млрд євро (7,6 млрд дол. США), а у грудні 2023 оголошено про наміри одного з найбільших у світі виробників електромобілів (EV)  - китайської компанії BYD – відкрити свій перший європейський завод саме в Угорщині, поблизу угорського міста Сегед.

В Угорщині відсутній державний валютний контроль. Угорщиною укладено Угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 державами, зокрема і з Україною.

Податок на капітал в Угорщині не передбачений, водночас компанії, зокрема, компанії-нерезиденти з частиною прибутку на підприємствах, у яких є нерухомість на території країни, зобов’язані платити корпоративний податок. Ставка корпоративного податку в Угорщині станом на 31 грудня 2023 року склала: 1% від частини податкової бази, що не перевищує 50 мільярдів форинтів; 3% на частину, що перевищує 50 мільярдів форинтів, але не перевищує 150 мільярдів форинтів; 8% на частину, що перевищує 150 мільярдів форинтів. Водночас, компанії, які працюють в Угорщині, зобов’язані сплачувати місцевий податок на бізнес за максимальною ставкою 2% на додаток до 9% податку на прибуток підприємств.

Базова ставка ПДВ в Угорщині є однією із найвищих в ЄС та становить 27%, яка поширюється на більшість видів товарів та послуг. Оплата ПДВ передбачається також і для нерезидентів, які мають пройти реєстрацію у податкових органах та отримати реквізити. Від ПДВ в Угорщині звільнено експорт.

Січень 2024 року 

За даними Державної митної служби України, за 11 місяців 2023 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Угорщиною становив 2,649 млрд дол. США. Обсяг експорту товарів з України до Угорщини склав 1,135 млрд дол. США, обсяг імпорту товарів – 1,514 млрд дол. США, сальдо негативне – 379 млн дол. США.

Основними товарами експорту з України до Угорщини є: електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні; кукурудза; проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; лісоматеріали оброблені, завтовшки більш як 6 мм; апарати електричні телефонні або телеграфні; відеотелефони; макуха, тверді відходи від вилучення соєвої олії; соєві боби; насіння соняшнику; цукор з цукрової тростини або з цукрових буряків у твердому стані; пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити, для контролю або розподілу електричного струму. Основними товарами імпорту з Угорщини до України є: гази нафтові; нафта та нафтопродукти; автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей; проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; продукти для годівлі тварин; арматура ізольована; машини автоматичного оброблення інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої; електрична апаратура для комутації, захисту, приєднання до електричних кіл для напруги не більш 1000В; інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, дезінфекційні засоби.

За даними Національного банку України, станом на 31.12.2022 обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) з Угорщини в Україну склав 613,4 млн дол. США, що становить 1,2% від загального обсягу ПІІ в Україну. Обсяг прямих іноземних інвестицій з України в Угорщину становив 3,1 млн дол. США.

Зокрема, 28.11.2023 Львівська ОВА та Львівська обласна рада підписали Меморандум про співпрацю з ТзОВ «Тріосан Холдінг Україна» (дочірнє підприємство угорської компанії «Тріосан Холдінг»), який передбачає будівництво на Яворівщині тепличного комплексу з використанням геотермальної енергії. Впродовж 2023 року угорська компанія Mento, яка 21.12.2022 підписала грантову угоду, здійснювала будівельні роботи в рамках реалізації інвестиційного проєкту Zero Waste з побудови першого сміттєсортувального заводу у с. Яноші Берегівського р-ну Закарпатської обл.

З 16.09.2023 уряд Угорщини в односторонньому порядку на національному рівні запровадив заборону на імпорт 24-х категорій с/г продукції з України після скасування 15.09.2023 Європейською комісією заборони на імпорт 4 категорій української с/г продукції на рівні ЄС. Станом на січень 2024 р. в Угорщині діє заборона на імпорт 23-х категорій с/г продукції з України (згідно з кодами товарів УКТ ЗЕД - 0201; 0202; 0203; 0204; 0207; 0407; 0409; 0710; 1001 99 00; 1002; 1003; 1005 90 00; 1008; 1101; 1102; 1104; 1205; 1206; 1512; 1514; 1905 10 00; 2005; 2204).

Угорщина долучилася до української зернової ініціативи «Зерно з України», виділивши під час першого засідання у 2022 році 3,5 млн дол. США на експорт українського зерна до країн, що перебувають на межі голоду.

Транскордонна співпраця України та Угорщини є важливою складовою частиною міждержавних відносин, її розвиток та перспективи зумовлені історичними та культурними зв’язками, наявністю чисельної угорської меншини в Україні та української в Угорщині, вигідним географічним розташуванням. З 2021 року у розвитку транскордонного співробітництва особлива увага приділяється економічному зміцненню регіонів, зокрема, шляхом розвитку індустріальних парків, реформі децентралізації.

Україна та Угорщина співпрацюють у рамках різних міжнародних ініціатив, зокрема, програми Interreg Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна (діє до 2030 року та передбачає розвиток прикордонних територій між Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією), Дунайської програми (Interreg Danube Region Programme), Східного партнерства та Центральноєвропейської ініціативи, що сприяє поглибленню співробітництва між країнами у різних сферах, включаючи торгівлю та економіку.

Крім того, Україна та Угорщина приділяє значну увагу розвитку міжрегіонального співробітництва. Зокрема, у 2023 році започатковано співпрацю між українськими та угорськими муніципалітетами: Бишів (Київщина) та Бачалмаш, Лебедин (Сумщина) та Папа,  Оржиця (Полтавщина) та Будакесі. 09.10.2023 делегація м. Папа здійснила візит до міста Лебедин, у ході якого було підписано меморандум про співробітництво між містами.

Україна та Угорщина мають значний потенціал для розвитку співпраці у сфері енергетики, оскільки остання може стати важливою транзитною країною для поставок природного газу, електроенергії та палива до України, а також партнером для реалізації спільних проєктів у сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності.

Позитивним прикладом двосторонньої співпраці в енергетичній сфері є налагодження реверсного маршруту постачання дизельного палива з Угорщини по нафтопродуктопроводу «Самара-Західний кордон», яким у 2022 р. до України було поставлено 114 тис. тонн дизелю.

З січня 2022 р. у тестовому режимі почалося фізичне транспортування гарантованих потужностей газу з Угорщини до України обсягом до 8 млн. м3/доба. У 2023 р. з Угорщини до України надійшло 1,3 млрд кубометрів газу, що становить 31% від загального обсягу імпорту з ЄС та Молдови.

Розвиток транспортної інфраструктури може сприяти зростанню торгівлі між Україною та Угорщиною. В цьому контексті, реалізація спільних проєктів з модернізації прикордонної та транспортної інфраструктури, відкриття нових пунктів пропуску позитивно впливатиме на збільшення пропускної спроможності та товарообігу між країнами. З цією метою у січні 2023 року на розгляд керівного органу програми Connecting Europe Facility (CEF) направлено два українсько-угорські проєкти щодо розбудови збільшення транспортних можливостей залізничних логістичних вузлів «Чоп-Загонь» та «Батєво-Еперешке», а також реконструкції автомобільного КПП «Лужанка-Берегшурань», розроблених за сприяння DG MOVE.

Січень 2024 року

Практичні рекомендації представникам українських компаній, зацікавленим в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині

Загальний обсяг ринку державних закупівель Угорщини у 2023 році становив 2 869,1 млрд. угорських форинтів (близько 8 млрд. дол. США), що становить близько двох третин від вартості у 2022 році. Загалом у 2023 році було проведено 7 964 успішних публічних закупівель.

Частина державних закупівель в Угорщині оголошується та відбувається за єдиними правилами ЄС (41%), інша частина – за національними правилами, які водночас не можуть суперечити європейському законодавству. Важливо взяти до уваги, що значна частина тендерів, оголошених за національним законодавством, є непублічними, закритими тендерами.

Приблизно половина усіх пропозицій у системі державних закупівель розміщується регіональними та місцевими замовниками, доля угорських центральних органів у системі замовлень складає близько 5%.

Основними напрямами укладених контрактів у системі державних закупівель в Угорщині у 2023 році стала сфера будівництва (36,7%), постачання товарів (35,3%) та надання послуг (28,0%).

Компанії, які зацікавлені в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині, можуть ознайомитись із пропозиціями, що оприлюднюються на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини (Közbeszerzési Hatóság) та розміщені за посиланням: https://kozbeszerzes.hu/ertesito/ (угорською мовою).

Крім того, інформацію щодо тендерів із закупівлі товарів і послуг, які проводяться в Угорщині, можливо знайти в електронному доповненні до Офіційного Європейського журналу «TED – Tenders electronic daily», який є централізованим офіційним джерелом інформації щодо державних закупівель у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та поза нею, за посиланням http://ted.europa.eu/TED/main/HomePage.do (англійською мовою).

Для участі у процедурах державних закупівель та подання документів потенційні учасники мають здійснити реєстрацію на платформі Електронної системи державних закупівель (EKR) за посиланням https://ekr.gov.hu/portal/kezdolap.

Рекомендується ретельно вивчити тендерну документацію, в якій містяться вимоги до потенційних постачальників та їх пропозицій, а також вказуються контактні дані та строки подання пропозицій. Крім того, тендерна документація може містити проєкт контракту, де більш детально прописані умови постачання товарів/робіт/послуг.

Документація для участі у процедурах державних закупівель, як правило, має бути підготовлена угорською мовою, а в разі подання документів іноземною мовою замовник може вимагати їх надання із офіційним перекладом на угорську мову.

З метою підготовки якісних тендерних пропозицій рекомендується користуватися послугами угорських юридичних компаній, які добре орієнтуються в національному законодавстві Угорщини. Крім того, ефективним інструментом досягнення успіху в процедурах державних закупівель для українських компаній є встановлення співпраці з угорськими компаніями, або заснування на території Угорщини власних відділень українських підприємств та компаній.

Крім того, надаємо посилання на законодавство Угорщини, яке регулює процедуру участі в тендерах/конкурсах, а також іншу довідкову інформацію на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини: https://www.kozbeszerzes.hu/english/ (англійською мовою).

Інформація щодо провідних асоціацій, об’єднань бізнесу та торгових палат Угорщини

Центральне статистичне відомство Угорщини

веб-сайт: http://www.ksh.hu/

 Угорське агентство зі сприяння експорту

Контактні дані:

1027 Budapest, Kacsa utca 15-23.

тел.: +36 1 922 26 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://hepa.hu/en

 Торгово-промислова палата Угорщини 

ТПП Угорщини створена у 2003 році, об’єднує понад 40 тисяч членів

Контактні дані:

1054 Budapest, Szabadság tér 7

тел.: +36 1 474 51 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://mkik.hu/

Представник ТТП України в Угорщині, Почесний консул України в Угорщині Золтан Хорват

тел.: +36 84 310 986

електронна адреса: [email protected]

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронний відкритий реєстр звітів угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://e-beszamolo.im.gov.hu/oldal/kezdolap

Національне відомство з питань сертифікації

https://www.nah.gov.hu/?locale=en

Національне управління з питань безпеки харчових ланцюгів

(фіто-санітарні сертифікати)

https://portal.nebih.gov.hu/

Національне управління інтелектуальної власності
https://www.sztnh.gov.hu/en

Виставки та ярмарки

В Угорщині регулярно проходять галузеві виставки та ярмарки. На цих заходах учасники можуть ознайомитися з потенціалом угорського ринку,  презентувати власну експортну продукцію та налагодити контакти з потенційними бізнес-партнерами. Інформація про такі міжнародні заходи міститься за таким посиланням: https://hungexpo.hu/en/events/

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

Більше інформації Ви знайдете на сайті РЕІ

Поряд з тим МЗС України ініціювало створення Міжнародної платформи “NAZOVNI”, яка призначена для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках.

Обов'язковими умовами для роботи з платформою є: 

•          реєстрація підприємства на території України;

•          підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;

•          наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (система надає можливість завантаження згаданих документів);

•          контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС України, посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).

Як працює платформа? 

Авторизація

Зареєструватись та увійти до особистого кабінету

Реєстрація

Представник компанії-експортера реєструється в особистому кабінеті платформи. Реєстраційна анкета перевіряється командою NAZOVNI. Після проходження перевірки компанії-експортера отримує повідомлення про підтвердження її реєстрації на платформі. Після реєстрації компанія: 

Стає учасником Ради експортерів та інвесторів при МЗС України.

Отримує можливість створювати заявки на експорт – напряму звернутися та отримати допомогу від українських дипломатичних представництв за кордоном у пошуку партнерів, а також розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном.

Отримує доступ до пропозицій іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі.

Отримує доступ до додаткових інформаційних матеріалів про іноземні ринки.

Зможе отримувати новини, анонси та запрошення на заходи, які організовує Міністерство закордонних справ України для експортерів (брифінги, форуми, виставки, бізнес-заходи за кордоном).

Якщо країна експорту визначена:

Заповнити «Заявку на експорт»

Представники Посольств України за кордоном проаналізують бізнес і нададуть персоналізовані рекомендації для спрощення виходу на експорт: прямі контакти потенційних партнерів, список виставок тощо.

Якщо країна експорту не визначена:

Заповнити заявку «Аналіз ринків»

Команда сервісу проаналізує можливі ринки і надасть рекомендації та план дій.

Більше інформації про платформу “NAZOVNI” та порядок подання заявок можна дізнатися на сайті https://nazovni.online/.

Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:

• дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
• сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
• включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:

- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;

- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;

- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;

- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.

Для цього просимо просимо заповнити форму:

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ЕКСПОРТЕРА

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
• 
  

Однією з найбільш корисних платформ для пошуку партнерів і поширення власної комерційної пропозиції є Європейська мережа підприємств, створена Європейською Комісією:

https://een.ec.europa.eu/partners

Пошук розпочинається на вкладці «Partnership opportunities», яка забезпечує зручний пошук по країнах походження та призначення одночасно.

Для отримання можливості встановити безпосередній контакт з компанією, продукція чи послуги якої вас зацікавили, ви маєте обов’язково створити власний аккаунт.

Інші ресурси для пошуку партнерів в Угорщині:

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронна пошукова система угорських компаній

http://www.cegbongeszo.hu/index.php

УГОРЩИНА 2024-2025 рр.:

ІІ півріччя 2024 року 

Серпень 2024 року

Угорщина - це країна, яка вітає і всіляко підтримує іноземні інвестиції та ведення бізнесу з іноземними партнерами.

Угорці надають перевагу особистим зустрічам у бізнесі.

Пунктуальність надзвичайно важлива, коли угорці зустрічаються з іноземцями. Якщо можливо, спробуйте прибути приблизно за десять хвилин до запланованого часу зустрічі.

У спілкуванні угорці ввічливі, дотримуються етикету спілкування, а також корпоративної ієрархії. Угорці дотримуються дрес-коду, охайний вигляд для них надвичайно важливий.

При плануванні зустрічей чи переговорів з угорськими партнерами слід враховувати, що кілька днів перед та після найбільших церковних свят, таких як Різдво, Великдень та Трійця, а також важливих національних свят (15 березня, 20 серпня, 23 жовтня) - це період, який угорці воліють проводити в колі родини.

Подібно до інших країн, друга половина липня - серпень в Угорщині є періодом літніх відпусток, у ці місяці не слід очікувати жвавого бізнесу.

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Information from the State Customs Service of Ukraine on mandatory registration with the State Customs Service of Ukraine of non-residents who declare goods in Ukraine ( .pdf , 203.94 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб )

Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .docx , 32.24 Кб )

Example Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .pdf , 137.38 Кб )