У 2025 році економіка Угорщини перебувала у стадії повільного відновлення після рецесії попередніх років, але залишається вразливою до зовнішніх факторів. Головним рушієм зростання стало внутрішнє споживання домогосподарств. Початок 2026 року демонстрував позитивні ознаки виходу на траєкторію стабільного зростання (пожвавлення промисловості та роздрібної торгівлі), проте глобальний енергетичний шок, спричинений повною блокадою Ормузької протоки з 28 лютого 2026 року, кардинально змінив економічний ландшафт і створив серйозні ризики для стабільності у 1 кварталі поточного року.

За результатами 2025 р. номінальний (розрахований за поточними цінами) ВВП Угорщини становив приблизно 247 млрд дол. США (+0,4%), у розрахунку на одну особу за паритетом купівельної спроможності - 25 916 дол. США.

Основними галузями економіки Угорщини є автомобільна промисловість, електроніка, фармацевтика, харчова промисловість, ІТ-послуги.

У 2025 році рівень інфляції в Угорщині склав близько 4,4% у середньому за рік, при цьому піковий показник на рівні 5,6% був зафіксований у лютому 2025 р., а мінімальний — 3,3% у грудні 2025 р.

Протягом 2025 року спостерігалося поступове зниження інфляції, особливо у другому півріччі, що свідчить про стабілізацію цінової динаміки. Місячні показники інфляції залишалися низькими та відносно стабільними, що відображало зменшення інфляційного тиску. Зниження інфляції було зумовлене кількома чинниками, зокрема ослабленням внутрішнього попиту, стабілізацією цін на енергоресурси та продовольство, а також збереженням жорсткої монетарної політики. Додатково впливали зміцнення національної валюти та державні заходи з контролю цін, тоді як основним драйвером інфляції залишався сектор послуг.

Фіскальна політика уряду залишалася стриманою, спрямованою на скорочення бюджетного дефіциту та стабілізацію державного боргу. Водночас державна підтримка інвестицій, зокрема у промисловість та інфраструктуру, продовжувала відігравати важливу роль у стимулюванні економічного зростання.

Бізнес-клімат у країні у 2025 році характеризувався поступовим покращенням після періоду невизначеності. Серед ключових переваг залишалися вигідне географічне розташування, інтеграція до європейських виробничих ланцюгів, відносно низькі податкові ставки для бізнесу та розвинена промислова база. Угорщина продовжувала активно залучати прямі іноземні інвестиції, особливо у автомобілебудування, електроніку та виробництво акумуляторів.

Водночас бізнес-середовище зіштовхувалося з низкою викликів. До них належали обмежений внутрішній попит, нестача кваліфікованої робочої сили, залежність від зовнішніх ринків (насамперед країн Європейський Союз), а також регуляторна непередбачуваність. Деякі інвестори також відзначали вплив адміністративних обмежень та державного втручання в окремі сектори економіки.

Зовнішньоторговельний сектор залишався одним із ключових драйверів економіки. У 2025 році загальний товарооборот Угорщини склав 307 млрд дол. США. Угорський експорт у 2025 році склав 157 млрд дол. США, а імпорт - 150 млрд дол. США. Головні статті експорту: легкові автомобілі; запчастини та комплектуючі до транспортних засобів; електричні акумулятори; лікарські засоби; обчислювальні машини (комп'ютери та електроніка); електрична апаратура для комутації; двигуни внутрішнього згоряння; телефонні апарати та комунікаційне обладнання; медичні та оптичні прилади; вироби з пластмаси; імпорту – машини та транспортне обладнання; обробна промисловість (готові товари); паливо та електроенергія; продукти харчування, напої та тютюн; сировина (необроблена). Сальдо позитивне – 7 млрд дол. США. Основними зовнішньоторговельними партнерами Угорщини у 2025 році були: Німеччина, Італія, Румунія, Словаччина, Австрія, Китай, Польща, Чехія, Франція, Нідерланди.

Угорщина – держава, що стимулює підприємців працювати на її території. Інвестори, що вкладають кошти в економіку країни, мають можливість користуватися пільговими умовами оподаткування. Зазначені умови відносяться до одних з найбільш привабливих в ЄС. Впродовж 2025 року офіційному Будапешту вдалося залучити інвестицій на суму 7,6 млрд дол. США для розвитку економіки країни.

Угорщина є державою, в якій діє романо-германська система права. Основним законом, що має в Угорщині вищу силу, є Конституційний закон. На додаток до нього існують акти парламенту, урядові та міністерські постанови, а також постанови місцевих органів влади. З 1 травня 2004 року Угорщина стала членом Європейського союзу, відповідно, європейське законодавство діє і на її території. Виконавча, законодавча і судова гілки влади в державі відокремлені. Вищим судом в системі угорських судів є Курія.

У більшості випадків юрисдикція першої інстанції лежить на місцевих судах, що забезпечує рішення більшості справ на місцевому рівні. Паралельно з місцевими судами діють суди з адміністративних та трудових питань, що спеціалізуються на перегляді рішень органів державної влади та трудових спорах. Оскарження рішень місцевих судів можуть бути подані у вищі суди (регіональні та обласні), які виконують роль апеляційних.

В Угорщині відсутній державний валютний контроль. Угорщиною укладено Угоди про уникнення подвійного оподаткування з понад 70 державами, зокрема і з Україною.

Податок на капітал в Угорщина не передбачений. Водночас компанії, включаючи нерезидентів, які здійснюють діяльність на території країни (зокрема через постійне представництво або володіння нерухомістю), зобов’язані сплачувати податок на прибуток підприємств.

Станом на 2025 рік в Угорщині діє єдина одна з найнижчих у Європейському Союзі ставка корпоративного податку — 9%, яка застосовується до всієї податкової бази без прогресивної шкали. Додатково компанії зобов’язані сплачувати місцевий податок на підприємницьку діяльність (local business tax), ставка якого встановлюється органами місцевого самоврядування і зазвичай становить до 2% від скоригованого доходу. Таким чином, сукупне податкове навантаження може досягати близько 11%.

Базова ставка податку на додану вартість (ПДВ) в Угорщині залишається однією з найвищих у Європейський Союз і становить 27%, застосовуючись до більшості товарів і послуг. Водночас діють знижені ставки (наприклад, 5% та 18%) для окремих категорій товарів і послуг (продукти харчування, медикаменти, готельні послуги тощо).

Нерезиденти, які здійснюють оподатковувану діяльність на території Угорщини, зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ. Експорт товарів, відповідно до правил ЄС, оподатковується за нульовою ставкою ПДВ.

Угорщина залишається важливим торговельним партнером України у Центральній Європі, а в умовах повномасштабної війни набула стратегічного значення як один із ключових логістичних і транзитних хабів.

У 2025 році відбулося зростання обсягів двосторонньої торгівлі між Україною та Угорщиною. Відповідно до даних Держмитслужби України, у 2025 році загальний товарообіг склав 3 305 млн дол. США (у 2023 р. загальний товарообіг склав 2 770 млн дол. США, у 2024 р. – 2 773 млн дол. США), експорт – 1 279 млн дол. США, імпорт- 2 026 млн дол. США. Негативне для України сальдо – 747 млн дол. США.

Основними статтями товарного експорту до Угорщини були електронагрівальні прилади та апарати; праски електричні; проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; кабелі волоконно-оптичні; макуха, тверді відходи від вилучення соєвої олії; апарати електричні телефонні або телеграфні; відеотелефони; електроенергія. Основними статтями товарного імпорту з Угорщини були гази нафтові; електроенергія; проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники; кабелі волоконно-оптичні; електрична апаратура для комутації, захисту, приєднання до електричних кіл для напруги не більш 1000 В; інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, дезінфекційні засоби.

Відповідно до даних Національного банку України станом на 30.09.2025 Угорщина інвестувала (ПІІ) в економіку України 886 млн. дол. США. Найбільший обсяг угорських інвестицій надійшов у фінансову та страхову діяльність - 648,2 млн дол. США, промисловість – 10.6 млн дол. США, операції з нерухомим майном – 9,2 млн дол. США.

Згідно з даними Національного банку України станом на 30.09.2025 обсяг прямих іноземних інвестицій з України в Угорщину склав -6,1 млн. дол. США (інструменти участі в капіталі +1,6 млн дол. США, боргові інструменти -7,7 млн дол. США).

Після скасування Європейською комісією 15.09.2023 заборони на імпорт 4-х категорій української сільськогосподарської продукції (пшениці, кукурудзи, насіння рапсу та соняшнику) на рівні ЄС, уряд Угорщини з 16.09.2023 в односторонньому порядку поновив дію постанови від 18.04.2023 №130/2023 «Про заходи, пов'язані з перевезенням окремих сільськогосподарських товарів з України» (зі змінами, https://njt.hu/jogszabaly/2023-130-20-22). Відповідно до неї, на національному рівні було відновлено заборону на імпорт з України 24-х (наразі 22-х) товарних груп агропродукції з України, згідно з кодами товарів УКТ ЗЕД - 0201; 0202; 0203; 0204; 0207; 0407; 0710; 1001 99 00; 1002; 1003; 1005 90 00; 1008 (крім 1008 29 00); 1101; 1102; 1104; 1205; 1206; 1512; 1514; 1905 10 00; 2005; 2204.

            Угорщина долучилася до української зернової ініціативи «Зерно з України», виділивши під час першого засідання у 2022 році 3,5 млн дол. США на експорт українського зерна до країн, що перебувають на межі голоду.

Транскордонна співпраця України та Угорщини є важливою складовою частиною міждержавних відносин, її розвиток та перспективи зумовлені історичними та культурними зв’язками, наявністю чисельної угорської меншини в Україні та української в Угорщині, вигідним географічним розташуванням. З 2021 року у розвитку транскордонного співробітництва особлива увага приділяється економічному зміцненню регіонів, зокрема, шляхом розвитку індустріальних парків, реформі децентралізації.

Україна та Угорщина співпрацюють у рамках різних міжнародних ініціатив, зокрема, програми Interreg Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна (діє до 2030 року та передбачає розвиток прикордонних територій між Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією), Дунайської програми (Interreg Danube Region Programme), Східного партнерства та Центральноєвропейської ініціативи, що сприяє поглибленню співробітництва між країнами у різних сферах, включаючи торгівлю та економіку.

Завдяки сприянню Посольства з 15.12.2024 запущеною новий щоденний потяг міжнародного сполучення Київ-Будапешт, а з вересня 2025 року новозбудованою європейською колією запущено прямий міжнародний пасажирський потяг Ужгород-Будапешт. Крім того, з 14.12.2025 запроваджено нові залізничні пасажирські перевезення потягом Берегове - Будапешт та додатковим регіональним поїздом Ужгород — Захонь.

Україна та Угорщина приділяє значну увагу розвитку міжрегіонального співробітництва. Зокрема, у 2025 році започатковано співпрацю між українськими та угорськими муніципалітетами: Перечин (Закарпатська обл.) та ХІІ районом м. Будапешт (24.08.2025), Кременчук (Полтавська обл.) та VII районом м. Будапешт (28.08.2025) та Ужгород (Закарпатська обл.) та ІІІ районом м. Будапешт (13.09.2025). Крім того, керівництвом українських та угорських міст і селищ проводиться підготовка до підписання близько 20 документів про побратимство/співробітництво, а також опрацьовуються зміни до 102 підписаних міжрегіональних документів про перехід від співробітництва до побратимства.

Розвиток транспортної інфраструктури може сприяти зростанню торгівлі між Україною та Угорщиною. В цьому контексті, реалізація спільних проєктів з модернізації прикордонної та транспортної інфраструктури, відкриття нових пунктів пропуску позитивно впливатиме на збільшення пропускної спроможності та товарообігу між країнами. З цією метою 08.04.2025 делегації України та Угорщини відкрили новий міжнародний автомобільний пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» на тимчасовій (модульній) інфраструктурі, а також офіційно відкрили рух порожніх вантажівок через пункті пропуску Лужанка (Україна) - Берегшурань (Угорщина).

У контексті співпраці в рамках ініціативи Україна-ЄС «Шляхи солідарності» представники Генерального директорату з питань мобільності та транспорту ЄК (DG MOVE) відвідали 02-05.06.2025 пункти перетину кордону України з Угорщиною, зокрема Батьово (залізничний ПП); Захонь — Чоп (автомобільний ПП) та Берегшурань — Лужанка (автомобільний ПП). Основною ціллю поїздки було спостереження за поточним потоком товарів і пасажирів на обраних ПП та визначення шляхом консультацій з відповідними зацікавленими сторонами потенційних заходів, які можуть сприяти у короткостроковій перспективі покращенню їхнього функціонування та пропускної спроможності. Візит також покликаний доповнити підтримку, яка надається у рамках Програми ЄС Connecting Europe Facility (CEF) та інших проєктів, які фінансуються через Представництво ЄС в Україні. 30.09.2025 розпочалася модернізація інфраструктури на ПП Лужанка (Україна) - Берегшурань (Угорщина) для підтримки вантажних перевезень. Вартість проєкту оцінюється в 1,7 млн. євро, половина з яких буде співфінансована ЄС.

Загальний обсяг ринку державних закупівель Угорщини у 2025 році становив 4 185,4 млрд угорських форинтів (близько 11,5 млрд дол. США), що на 13,4% більше від вартості у 2024 році. Загалом у 2025 році було проведено 8 024 успішних публічних закупівель, за результатами яких було укладено 17 560 договорів про державну закупівлю.

Частина державних закупівель в Угорщині оголошується та відбувається за єдиними правилами ЄС (приблизно 60–65% від загального обсягу), інша частина – за національними правилами (35–40%), які водночас не можуть суперечити європейському законодавству. Важливо взяти до уваги, що значна частина тендерів, оголошених за національним законодавством, залишається непублічними, закритими тендерами.

Близько половини всіх тендерних пропозицій у системі державних закупівель формують регіональні та місцеві органи влади, тоді як частка центральних органів державної влади залишається відносно невеликою — на рівні близько 5% від загальної кількості закупівель.

Основними напрямами укладених контрактів у системі державних закупівель в Угорщині у 2025 році стало постачання товарів (46,2%), надання послуг (27,3%) та сфера будівництва (26,5%). У структурі закупівель спостерігається незначне зростання частки послуг, що пов’язано з цифровізацією державного сектору та розширенням аутсорсингових практик.

Компанії, які зацікавлені в участі у процедурах державних закупівель в Угорщині, можуть ознайомитись із пропозиціями, що оприлюднюються на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини (Közbeszerzési Hatóság) та розміщені за посиланням: https://kozbeszerzes.hu/ertesito/ (угорською мовою).

Крім того, інформацію щодо тендерів із закупівлі товарів і послуг, які проводяться в Угорщині, можливо знайти в електронному доповненні до Офіційного Європейського журналу «TED – Tenders electronic daily», який є централізованим офіційним джерелом інформації щодо державних закупівель у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та поза нею, за посиланням http://ted.europa.eu/TED/main/HomePage.do (англійською мовою).

Для участі у процедурах державних закупівель та подання документів потенційні учасники мають здійснити реєстрацію на платформі Електронної системи державних закупівель (EKR) за посиланням https://ekr.gov.hu/portal/kezdolap.

Рекомендується ретельно вивчити тендерну документацію, в якій містяться вимоги до потенційних постачальників та їх пропозицій, а також вказуються контактні дані та строки подання пропозицій. Крім того, тендерна документація може містити проєкт контракту, де більш детально прописані умови постачання товарів/робіт/послуг.

Документація для участі у процедурах державних закупівель, як правило, має бути підготовлена угорською мовою, а в разі подання документів іноземною мовою замовник може вимагати їх надання із офіційним перекладом на угорську мову.

З метою підготовки якісних тендерних пропозицій рекомендується користуватися послугами угорських юридичних компаній, які добре орієнтуються в національному законодавстві Угорщини. Крім того, ефективним інструментом досягнення успіху в процедурах державних закупівель для українських компаній є встановлення співпраці з угорськими компаніями, або заснування на території Угорщини власних відділень українських підприємств та компаній.

Крім того, надаємо посилання на законодавство Угорщини, яке регулює процедуру участі в тендерах/конкурсах, а також іншу довідкову інформацію на сайті Бюро з питань державних закупівель Угорщини: https://www.kozbeszerzes.hu/english/ (англійською мовою).

Інформація щодо провідних асоціацій, об’єднань бізнесу та торгових палат Угорщини

Центральне статистичне відомство Угорщини

веб-сайт: http://www.ksh.hu/

 Угорське агентство зі сприяння експорту

Контактні дані:

1027 Budapest, Kacsa utca 15-23.

тел.: +36 1 922 26 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://hepa.hu/en

 Торгово-промислова палата Угорщини 

ТПП Угорщини створена у 2003 році, об’єднує понад 40 тисяч членів

Контактні дані:

1054 Budapest, Szabadság tér 7

тел.: +36 1 474 51 00

електронна адреса: [email protected]

веб-сайт: https://mkik.hu/

Представник ТТП України в Угорщині, Почесний консул України в Угорщині Золтан Хорват

тел.: +36 84 310 986

електронна адреса: [email protected]

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронний відкритий реєстр звітів угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://e-beszamolo.im.gov.hu/oldal/kezdolap

Національне відомство з питань сертифікації

https://www.nah.gov.hu/?locale=en

Національне управління з питань безпеки харчових ланцюгів

(фіто-санітарні сертифікати)

https://portal.nebih.gov.hu/

Національне управління інтелектуальної власності
https://www.sztnh.gov.hu/en

Виставки та ярмарки

В Угорщині регулярно проходять галузеві виставки та ярмарки. На цих заходах учасники можуть ознайомитися з потенціалом угорського ринку,  презентувати власну експортну продукцію та налагодити контакти з потенційними бізнес-партнерами. Інформація про такі міжнародні заходи міститься за таким посиланням: https://hungexpo.hu/en/events/

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

Більше інформації Ви знайдете на сайті РЕІ

Поряд з тим МЗС України ініціювало створення Міжнародної платформи “NAZOVNI”, яка призначена для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках.

Обов'язковими умовами для роботи з платформою є: 

•          реєстрація підприємства на території України;

•          підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;

•          наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (система надає можливість завантаження згаданих документів);

•          контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС України, посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).

Як працює платформа? 

Авторизація

Зареєструватись та увійти до особистого кабінету

Реєстрація

Представник компанії-експортера реєструється в особистому кабінеті платформи. Реєстраційна анкета перевіряється командою NAZOVNI. Після проходження перевірки компанії-експортера отримує повідомлення про підтвердження її реєстрації на платформі. Після реєстрації компанія: 

Стає учасником Ради експортерів та інвесторів при МЗС України.

Отримує можливість створювати заявки на експорт – напряму звернутися та отримати допомогу від українських дипломатичних представництв за кордоном у пошуку партнерів, а також розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном.

Отримує доступ до пропозицій іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі.

Отримує доступ до додаткових інформаційних матеріалів про іноземні ринки.

Зможе отримувати новини, анонси та запрошення на заходи, які організовує Міністерство закордонних справ України для експортерів (брифінги, форуми, виставки, бізнес-заходи за кордоном).

Якщо країна експорту визначена:

Заповнити «Заявку на експорт»

Представники Посольств України за кордоном проаналізують бізнес і нададуть персоналізовані рекомендації для спрощення виходу на експорт: прямі контакти потенційних партнерів, список виставок тощо.

Якщо країна експорту не визначена:

Заповнити заявку «Аналіз ринків»

Команда сервісу проаналізує можливі ринки і надасть рекомендації та план дій.

Більше інформації про платформу “NAZOVNI” та порядок подання заявок можна дізнатися на сайті https://nazovni.online/.

Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:

• дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
• сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
• включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:

- пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі;

- виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;

- заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;

- інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.

Для цього просимо просимо заповнити форму:

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ЕКСПОРТЕРА

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).
• 
  

Однією з найбільш корисних платформ для пошуку партнерів і поширення власної комерційної пропозиції є Європейська мережа підприємств, створена Європейською Комісією:

https://een.ec.europa.eu/partners

Пошук розпочинається на вкладці «Partnership opportunities», яка забезпечує зручний пошук по країнах походження та призначення одночасно.

Для отримання можливості встановити безпосередній контакт з компанією, продукція чи послуги якої вас зацікавили, ви маєте обов’язково створити власний аккаунт.

Інші ресурси для пошуку партнерів в Угорщині:

Електронний відкритий реєстр угорських компаній Міністерства юстиції Угорщини

https://www.e-cegjegyzek.hu/?cegkereses

Електронна пошукова система угорських компаній

http://www.cegbongeszo.hu/index.php

Міжнародні виставки-ярмарки в Угорщині

(заходи виставкового сезону жовтень-грудень 2025 року та січень-грудень 2026 року)

Угорщина - це країна, яка вітає і всіляко підтримує іноземні інвестиції та ведення бізнесу з іноземними партнерами.

Угорці надають перевагу особистим зустрічам у бізнесі.

Пунктуальність надзвичайно важлива, коли угорці зустрічаються з іноземцями. Якщо можливо, спробуйте прибути приблизно за десять хвилин до запланованого часу зустрічі.

У спілкуванні угорці ввічливі, дотримуються етикету спілкування, а також корпоративної ієрархії. Угорці дотримуються дрес-коду, охайний вигляд для них надвичайно важливий.

При плануванні зустрічей чи переговорів з угорськими партнерами слід враховувати, що кілька днів перед та після найбільших церковних свят, таких як Різдво, Великдень та Трійця, а також важливих національних свят (15 березня, 20 серпня, 23 жовтня) - це період, який угорці воліють проводити в колі родини.

Подібно до інших країн, друга половина липня - серпень в Угорщині є періодом літніх відпусток, у ці місяці не слід очікувати жвавого бізнесу.

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Information from the State Customs Service of Ukraine on mandatory registration with the State Customs Service of Ukraine of non-residents who declare goods in Ukraine ( .pdf , 203.94 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб )

Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .docx , 32.24 Кб )

Example Application form for registration of a non-resident person that in the course of its activities is a party to the relations governed by the legislation of Ukraine on customs matters ( .pdf , 137.38 Кб )