Факти про Угорщину

Загальна інформація

Офіційна назва країни - Угорщина (з 01.01.2012 р. згідно з Конституцією Угорщини, яка була схвалена у квітні 2011 р. і діє на теперішній час, до цього називалася Угорською Республікою).

Державний прапор Угорщини – стяг з трьох однакових горизонтальних смуг червоного, білого і зеленого кольору.

Столиця Угорщини - місто Будапешт (1,7 млн. мешканців).

Найбільшими містами є Дебрецен (200 тис.), Сегед (159 тис.), Мішкольц (150 тис.), Печ (140 тис.), Дьор (132 тис.).

Національне свято: 20 серпня – День Святого Іштвана, засновника Угорської державності.

62% населення проживає у містах.

Загальна площа території Угорщини становить 93 036 кв. км.

Виходу до моря не має.

Найбільшою рікою Угорщини є Дунай, який є однією з окрас і столиці Угорщини Будапешта.

В країні також розташоване озеро Балатон, яке є найбільшим у Центральній Європі і за це його часто називають «угорським морем».

Загальна протяжність кордонів складає 2246 км.

Угорщина межує з 7 державами: на заході - зі Словенією (102 км.), Австрією (356 км.), на півночі - зі Словаччиною (679 км.), на північному сході - з Україною (137 км., частково функцію природного кордону між Україною та Угорщиною виконує ріка Тиса), на сході - з Румунією (453 км.), на півдні - з Сербією (164 км.) і Хорватією (355 км.).

Найважливіші природні ресурси - родючі землі і водні запаси.

Клімат сприяє розвитку сільського господарства.

Поклади енергоносіїв відносно незначні. Країна має запаси кам’яного, бурого вугілля та лігнітів. Раніше видобуток вугілля повністю задовольняв національні потреби, на даному етапі покриває не більше їх третини.

Найбільш значні мінеральні ресурси країни - боксити (одне з найбагатших у Європі родовищ), марганцеві руди (гори Баконь), мідні і цинкові руди. Менше свинцевих руд, урану, молібдену, доломіту, каоліну. Пріоритетне значення має атомна енергетика.

Населення країни складає 9,7 млн. осіб (за даними ЦСУ станом на 01.01.2022).

Переважну більшість населення складають угорці. За офіційними даними перепису населення від 2011 р., найбільшою етнічною групою в Угорщині є роми (308 957), далі за ними слідують німці (131 951), словаки (29 647), румуни (26 345), хорвати (23 561), серби (7210), поляки (5730), українці (7396), греки (3916), болгари (3556), русини (3882), вірмени (3293) і словенці (2385).

В Угорщині 13 національних меншин є офіційно визнаними.

Державною мовою є угорська.

Розподіл населення за конфесіями: римо-католицька (3,691 млн.), протестантська (реформаторська – 1,153 млн. та євангельська – 215,1 тис.), греко-католицька (179,1 тис.), православна (13,7 тис.), іудейська (10,9 тис.), інші (167,2 тис.). Невіруючі складають 1,806 млн., 2,698 млн. - не визначилися.

Відповідно до сучасного територіально-адміністративного поділу в Угорщині налічується 19 областей (медє) та м. Будапешт, що має спеціальний статус.

Політичний устрій

Угорщина є унітарною державою, парламентською республікою з багатопартійною системою та чітким розподілом повноважень між гілками влади.

Органи влади

Глава держави: Президент Республіки. Президент обирається Державними Зборами (парламентом) Угорщини на 5 років з правом переобрання, але не більше, ніж на два терміни. 26.02.2024 р. Президентом Угорщини обраний Тамаш Шуйок.

Законодавча влада: однопалатні Державні Збори зі 199 депутатів, які обираються на 4 роки за змішаною мажоритарно-пропорційною системою (03.04.2022 р. відбулися парламентські вибори). Голова Державних Зборів – Ласло Кьовер 02.05.2022 р. був обраний повторно після чергових парламентських виборів в Угорщині.

Закон Угорщини „Про вибори депутатів”, починаючи з 2014 р., забезпечує можливість одночасного обрання до Державних Зборів Угорщини також і депутатів або речників національних меншин Угорщини. Виборчий список національних меншин формується Державними самоврядуваннями національних меншини. Для реєстрації у виборчої комісії виборчого списку національних меншин потрібен лист підтримки 1% виборців, які зареєстровані у реєстрі виборців національних меншин, однак не більше, ніж 1500 осіб. Якщо кандидат по списку національної меншини отримав ¼ кількості голосів виборців від встановленої для партій квоти по списку, він отримує один пільговий повноправний мандат (наприклад, якщо кількість квот для партії складає 80 тисяч, то для нацменшин ця цифра складатиме 20 тисяч). Ті національні меншини, які не отримали пільгового повноцінного мандату, відправляють до Державних Зборів свого речника (кандидата, який очолює виборчий список національної меншини) - депутата, який не має права голосу при голосуванні в парламенті. Українська меншина в Угорщині має свого речника у Державних Зборах.

Як країна-член ЄС Угорщина також має своїх депутатів в Європейському Парламенті, але ці вибори проходять паралельно з виборами до ЄП в інших країнах-членах і не прив’язані до виборів до національного парламенту Угорщини.

Виконавча влада: Уряд Угорщини на чолі з Прем’єр-міністром Угорщини, який обирається Державними Зборами (парламентом) Угорщини. 16.05.2022 р. Віктор Орбан був обраний повторно Прем’єр-міністром після чергових парламентських виборів у країні. До урядової коаліції входять дві партії - Фідес-УГС та Християнсько-демократична народна партія, ХДНП (коаліція налічує 135 депутатів: 117 - від Фідес-УГС та 18 - від ХДНП). Всіх міністрів призначає президент за поданням прем’єр-міністра.

Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ – Петер Сійярто.

Судова влада - Конституційний Суд та Курія (з 01.01.2012 р. відповідно до нової Конституції Угорщини Верховний Суд перейменовано на Курію).

Голову Курії за поданням президента обирає парламент, заступників голови за його власним поданням призначає президент.

Державні Збори обирають суддів КС, які серед свого складу обирають голову.

Судді інших судів призначаються президентом.

Членство Угорщини в міжнародних та регіональних організаціях

Угорщина є членом ООН з 1955 р.

У 1999 р. Угорщина стала членом НАТО (до 2023 року Угорщина планує досягти виконання вимоги НАТО до країн-членів щодо виділення 2% ВВП на оборону і активно реалізує програму розвитку збройних сил і підприємств оборонно-промислового комплексу Угорщини «Зріні-2026»).

У 2004 р. Угорщина стала членом ЄС ( Угорщина є членом Шенгенської зони, але не є членом Єврозони, національною валютою залишається угорський форинт, наразі час приєднання Угорщини до Єврозони не визначений. Угорщина виступає категорично проти прийому і розподілу мігрантів між країнами-членами. У рамках дискусії про майбутнє Євросоюзу Угорщина підтримує збереження та посилення повноважень національних держав у рамках ЄС. Угорщина активно лобіює приєднання до ЄС країн Західних Балкан. Представник Угорщини Олівер Варгеї обіймає посаду Комісара ЄС з питань сусідства та розширення.)

Також Угорщина є членом Ради Європи (з 1990 р.), ОБСЄ (з 1973 р.), ЦЄІ (з 1989 р.), Дунайської Комісії з штаб-квартирою у м.Будапешт (з 1948 р.), СОТ (з 1995 р.), МВФ (з 1982 р.), ОЕСР (з 1996 р.) та інших міжнародних і регіональних організацій.

Серед регіональних угруповань ключове значення для Угорщини має Вишеградська четвірка, заснована у 1991 році Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Чехією.

Угорщина є без’ядерною країною.

Пріоритетного значення Угорщина надає розвитку відносин з країнами-членами ЄС і НАТО. Особливе місце займають сусідні держави. При цьому одним із ключових пріоритетів зовнішньої і внутрішньої політики Угорщини є питання захисту прав угорської меншини за кордоном (найбільш чисельна угорська меншина у сусідніх з Угорщиною країнах проживає в Румунії).

Історична довідка

Угорці (самоназва ‑ мадяри) - кочовий етнос, що з’явився у межиріччі Тиси i Дунаю у 896 році, коли сім племен пiд проводом вождя Арпада прийшли до Європи з Південного Уралу.

Князь Іштван був коронований як перший християнський король Угорщини 25.12.1000 р. і з цієї дати Угорщина стала вважатися християнським королівством.

Угорський король Андраш І (бл.1015 – 1060) був одружений з дочкою князя Ярослава Мудрого Анастасією (бл. 1023 – 1074/1094). Пам’ятник королівському подружжю встановлено в м.Тіхань.

У 1222 р. в Угорщинi була ухвалена перша Конституція - "Золота булла", яка поряд з англійською Великою хартією вільностей від 1215 р. стала однією з найдавніших конституцій на континенті. "Золота булла" надавала народу право на повстання проти короля у разі недотримання ним Конституції. Починаючи з ХV ст., король міг ухвалювати рішення лише спільно з Державними Зборами.

У 1541 р. Угорщина була захоплена Османською імперією, а у 1699 р. - пiсля визволення вiд туркiв - потрапила у залежність вiд Австрiйської iмперiї Габсбургiв.

У 1873 р. міста Буда, Обуда та Пешт об’єднались, утворивши м.Будапешт.

15.03.1848 р. в Угорщині розпочалось національне повстання під проводом Лайоша Кошута, яке переросло в революцію і війну за незалежність. Водночас, Революція 1848-49 років закінчилася для Угорщини поразкою внаслідок інтервенції на територію Угорщини Російської імперії, війська якої прийшли на допомогу дому Габсбургів.

Під час революції загинув угорський національний поет Шандор Петефі, якого за значимістю для угорців порівнюють з Тарасом Шевченком для українців.

У 1867 р. було укладено австро-угорську дуалістичну угоду, яка передбачала розподіл повноважень між Угорщиною і Австрією у зовнішній і внутрішній політиці, та привела до утворення Австро-Угорської імперії.

Австро-Угорська імперія розпалася після I Свiтової вiйни і 14.11.1918 р. Угорщина була проголошена окремою державою, ставши республікою.

Згідно з рішенням Трiанонського мирного договору від 1920 р., який був укладений за підсумками І СВ, 2/3 території та 1/4 етнічного угорського населення опинилися за межами Угорщини.

У II Світову війну Угорщина вступила як союзник Нiмеччини.

Протягом 1920-1944 рр. в Угорщині управляв режим Мiклоша Гортi.

Після закінчення ІІ Світової війни Угорщина стала членом «соціалістичного табору» і входила до Організації Варшавського договору та Ради економічної взаємодопомоги.

У 1948-1956 рр. Угорщиною управляв більшовицький режим Матяша Ракошi.

У жовтні 1956 р. в Угорщині відбулося демократично‑національне повстання, яке було придушене радянськими військами.

23.10.1989 р. було проголошено Угорську Республіку.

25.06.1991 р. з території Угорщини були виведені радянські війська.

Першим демократичним Президентом Угорщини після зміни соціалістичного ладу став Арпад Гьонц, а Прем’єр-міністром - Йожеф Анталл.

Цікаві факти

В Угорщині існує багаторічна спортивна футбольна культура, футбол є найпопулярнішим видом спорту, а найбільший спортивний стадіон Угорщини названий на честь всесвітньо відомого угорського футболіста Ференца Пушкаша.

Серед візитівок Угорщини є національна кухня, однією із всесвітньо відомих страв якої є гуляш. Серед поціновувачів солодощів не менш популярним є торт «Естергазі». А серед вин за відомістю в світі на першому місці є безумовно вина виробництва регіону Токай.

Одним із найвідоміших у світі угорських винаходів є кубик Рубика.

Найпопулярнішим народним танцем Угорщини є чардаш, на честь якого відомий угорський композитор Імре Кальман, якого називали «Королем оперети» та «імператором Відня», написав оперету «Королева чардаша».

В угорській мові, на відміну від української, спочатку пишеться прізвище, а після нього - ім’я людини.

Червень 2023 р.