Переклад інтерв"ю української мовою:

«Одне з найчастіших запитань, з якими я стикаюсь, - коли ми повернемо півострів Крим»

Представниця керівництва українського МЗС для "Індекса": Процес окупації Криму триває і зараз"

Антон Бендаржевський

Наступного тижня в Києві розпочинається установчий Саміт Кримської платформи.

На даний час 42 країни заявили про свій намір на наступному тижні взяти участь в установчому Саміті Кримської платформи, оголошеному Президентом України минулого року під час саміту Організації Об’єднаних Націй. Мета: збереження на порядку денному проблематики півострова Крим і коли настане момент – бути до цього готовими. Точний список учасників не розкривається до останньої хвилини через побоювання, що Москва чинитиме тиск на міжнародних партнерів, які наважились приїхати на Саміт. Про цілі і завдання Кримської платформи ми поговорили з Першою заступницею міністра закордонних справ Еміне Джапаровою, яка сама теж  є  кримською татаркою за походженням, і до 2014 р. працювала журналісткою і ведучою програми в Сімферополі, на кримсько-татарському каналі ATR, а з минулого року вона займається організацією платформи.

- Головною ціллю Кримської платформи є припинення окупації Криму і повернення під контроль України. Які перспективи має ця безпосередня головна ціль?

- На нашу думку, припинення окупації Криму є не виключно домашнім завданням України. Адже події 2014 року - агресії Російської Федерації проти України - вже належать до питань колективної безпеки, чи то йдеться про міжнародну безпеку, чи про регіональну європейську безпеку. 2014 рік став переломним моментом у міжнародній системі, адже було порушено принцип непорушності територіальної цілісності, встановлений після ІІ-ої світової війни. Росія є членом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), ядерною державою, і що важливо з нашої точки зору, країною, яка гарантувала безпеку і цілісність України. Тому стосовно питання Кримського півострова ми вважаємо, що мова йде про нашу спільну відповідальність. 

Стратегія, консолідація і синергія – це три основоположні стовпи Кримської платформи. Рада національної безпеки України, після близько восьми років окупації, зараз вперше прийняла стратегію деокупації та інтергації, в якій дуже детально прописано, якими є наші завдання, як ми бачимо ситуацію в Криму, що ми хочемо робити як українська держава і українське суспільство. Припинення окупації – головне завдання, головна ціль і цю ціль нам треба досягнути дипломатичним шляхом. 

Другим основоположним стовпом є консолідація, навколо якої ми хочемо об’єднати наших партнерів шляхом діалогу. Третій – синергія, яка, на нашу думку, може привести нас до досягнення наших цілей.

- Як саме ви уявляєте собі роботу Кримської платформи?

- Ми вивчили багато версій перед започаткуванням формату, також і різноманітні глобальні приклади. Ми хотіли такий гнучкий формат, який міг би в себе включити всіх можливих партнерів. В структурі багато рівнів: урядовий рівень, парламентський рівень і експертний. У кожного рівня є власні завдання і вони доповнюють один одного. Форум, який відбудеться 23 серпня, буде установчою подією, яка формалізує заснування Кримської платформи. Наразі ми розраховуємо на 42 учасників – держави і міжнародні організації.  Держави будуть представлені міністрами закордонних справ, міністрами оборони чи главами держав і урядів.

- Чому не розкривається напередодні форуму точний список учасників, чого остерігаєтесь?

- Для цього є одна проста причина. Росія не просто спостерігач за цією подією, і через наших партнерів і розвідку ми знаємо, що її посольства працюють в багатьох напрямках: з одного боку, щоб дискредитувати цю платформу як подію, щоб дискредитувати ті цілі, які ми як країна ставимо перед собою і навколо яких ми намагаємось консолідувати міжнародну спільноту, точніше вони просто намагаються досягти того, щоб та чи інша країна не взяла участі у форумі або ж, якщо і взяла, то на якомога нижчому можливому рівні. Саме тому, щоб максимально зберегти діалог з нашими партнерами, тільки за декілька днів перед форумом ми оприлюднимо точний список учасників.

Сам форум покликаний запустити Кримську платформу, після чого можна очікувати наступних конкретних кроків. Окупація Кримського півострова не завершилась в 2014 році, це триваючий з тих пір процес, про що важливо говорити. Мова йде не тільки про права людини, це, в першу чергу, питання мілітаризації, яка означає безпекові ризики для всього Чорноморського регіону і за його межами. Ми вже зараз можемо бачити, що Крим стає передовою базою Росії для проведення її операцій в регіоні Близького Сходу і Північної Африки. З тих пір Росія систематично працює над легітимізацією і вкладає безліч грошей і ресурсів в те, щоб поширювати власний наратив, щоб переконати світ у тому, що все гарно, люди щасливі, зведений зв’язуючий міст і міжнародний аеропорт, будуються дороги, садки і школи.  Якщо ми глибше на це все подивимось, то зможемо побачити, що на це є не гуманітарні, а передусім військові причини. Це контекст, про який нам потрібно говорити і постійно тримати на порядку денному політику невизнання. 

Кримська платформа – це збільшувальне скло, яке ми пропонуємо світові. 

- Чи є якісь конкретні міжнародні приклади, на які ви можете опертись?

- Цей формат є повністю унікальним, ми не знаємо про інший подібний, який би був реалізований. Ми багато узгоджували з країнами Балтії, які самі в радянський період пережили багатолітню окупацію і де також була впроваджена політика невизнання. Я сама походжу з Кримського півострова, працювала журналістом. Я займаюсь цією справою з початку окупації. Я відчуваю цю ситуацію кожною клітинкою. Ця вся структура народилась у моїй голові. І цей формат, який я запропонувала, коли мене призначили на цю посаду, може нам максимально допомогти в тому, щоб ми здійснили ефективні кроки.

- Що ви чекаєте від учасників?

- Тепер, в першу чергу, мова йде про солідарність. Це установчий форум, в якому ми розраховуємо на фізичну участь, а потім на підписання декларації. Кримська декларація буде документом, який формалізує започаткування формату і в якому декларація чітко заявить про політику невизнання, тобто через неї кожна держава-учасник конкретно заявляє, що вона ніколи не погодиться на зміну приналежності Криму. Ця декларація також засудить злочини Росії на Кримському півострові, які будуть конкретно перераховані в документі. Наразі тривають переговори щодо остаточного тексту документа, оскільки учасників багато і у кожного є власне бачення, власна позиція. Правда, що ці переговори тривають багато-багато місяців, але наразі ми приближаємось до завершення.

- Яку підтримку може надати Вишеградська четвірка?

- В4 є гарним прикладом співпраці, заснованої на спільних цінностях і спільних інтересах. Співпраця з країнами В4 багато значить для України. Передусім це хороший стимул для того, щоб ми вивчили і запозичили досвід і ефективну практику країн В4 як членів ЄС і НАТО. З іншого боку, співробітництво відкриває нові можливості для України з точки зору інтеграції в європейські і євроатлантичні структури. Угорщина вже тепер надає  значну допомогу і підтримку для нас, коли, наприклад, мова йде про спільну позицію ЄС щодо санкцій проти Росії у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму та військовою агресією проти України. Політика невизнання – це важливий напрямок, якого не тільки потрібно дотримуватись, але і потрібно просувати. Це може бути однією з тем, яка може спільно просуватися країнами В4 в міжнародних організаціях та форумах. Права людини і захист міжнародного гуманітарного права на територіях, окупованих Росією, також може бути одним із важливих пунктів. Підтримка Угорщини в цьому відношенні є дуже важливою під час головування Угорщини в Комітеті Міністрів Ради Європи. Я хотіла б відмітити, що Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в якості Головуючого у Раді Міністрів Ради Європи 22 липня відвідав схід України. Це був надзвичайно гарний вираз підтримки, яка підтвердила, що Угорщина звертає особливу увагу на це питання. Дозвольте наголосити, що це був перший візит головуючого в Комітеті Міністрів Ради Європи в Україну в зону конфлікту. Ми й надалі сподіваємося, що Угорщина продовжить лікування наших поранених військових, за що ми дуже вдячні. Ми були б раді, якби Угорщина і решта країн Вишеградської четвірки взяли б участь у подальшій роботі Кримської платформи, в тому числі і на експертному рівні. Ми б високо оцінили те, якщо під час головування Угорщини у В4, Угорщина ініціювала б зустрічі у форматі В4+Україна або В4+ «Асоційоване тріо». Це була б гарна можливість обговорити, серед іншого, можливості спільних дій щодо збереження на міжнародному порядку денному питань територіальної цілісності України, а також Грузії і Молдови, і щоб обговорити у цьому контексті гібридні, інформаційні, кібер- та інші загрози. Ми зацікавлені в спільних військових навчання  з країнами В4. Тут я можу згадати співпрацю України з бойовою тактичною групою В4. Все, що може збільшити нашу оборонну спроможність має для нас надзвичайне значення.

- Як відреагувала Росія на оголошення про започаткування Кримської платформи? Чи був якийсь діалог між Києвом і Москвою про це?

- Діалогу не було, скоріше ми могли б це назвати якимось обміном повідомленнями. Наша позиція, що Росія є державою-окупантом і відповідно до міжнародного гуманітарного законодавства несе повну відповідальність за те, що відбувається з нашими громадянами на Кримському півострові. Коли в минулому році Президент оголосив про заснування Кримської платформи на Генасамблеї ООН, то мова також йшла про те, що ми запросимо на форум Російську Федерацію. Тоді представник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова сказала, що в інтересах населення Криму Москва навіть може взяти участь у заході. Однак, з тих пір, як ми сформулювали головну ціль платформи як припинення окупації, Москва також змінила свою позицію і офіційно заявляла на всіх форумах, що платформа становить загрозу для територіальної цілісності і безпеки Російської Федерації. Це вони також говорять партнерам, що відповідно до цього будуть ставитися до тих, хто візьме участь у Кримській платформі. Тобто це вже відкрита, неприхована мова погроз.

- Як змінилась суспільна думка щодо півострова Крим за минулі понад сім років? В минулі роки під час моїх подорожей я неначе відчував, що надія на повернення Криму все більше відходить на задній план.

- Напевно, одне з найчастіших запитань, з яким я стикаюсь, це - коли ми повернемо півострів Крим. Я сама б дуже хотіла це знати, адже там знаходяться мої рідні, там знаходиться мій батьківський дім. В той же час, якщо ми ставимо питання таким чином, то ми з самого початку прирікаємо себе на відсутність відповіді, тому що на це неможливо дати точної відповіді. Але Кримська платформа слугує саме якнайшвидшому поверненню цієї території. Щодо суспільної думки, то я відчуваю, що для багатьох наших громадян Крим з тих пір став ще ціннішим. На мою особисту думку, Україна наразі народжується заново як нація. Наша нація до 2014 року була загартована багатьма революціями, наші цінності були пропитані нашою кров’ю. Ми бачимо себе в сім’ї цивілізованих європейських держав і максимально хочемо віддалитись від того російського історичного контексту, який визначив нашу історію. Тому я думаю, що наша країна прямує до розуміння своєї ідентичності, щоб усвідомити, хто ми є як нація, які наші цінності, за що боремось, чого хочемо. І в цьому колективному контексті того, чого ми хочемо. Крим – наша частина і ми боремось за те, щоб він повернувся до нас.

- Чи йтиме мова на Кримській платформі про східну Україну? Чи планується порушувати це питання на форумі?

- Це не головний фокус платформи, однак так чи інакше ми будемо про це говорити. Найбільший наголос буде на різноманітних аспектах Криму,  починаючи з безпеки, включаючи екологію і аж до економіки. Але неможливо не говорити про Донбас. Одне є неможливим без другого. В той же час щодо Донбасу вже є багато існуючих платформ: формат Нормандської четвірки, місія ОБСЄ, Мінські домовленості. В них йдеться і про гуманітарні питання, обмін полоненими і економічні питання також. 

- В той же час Україна в минулі періоди висловилась за зміну цих форматів.

- Скоріше мова йде про те, що ми казали, що ці формати існують вже багато років і не дуже ефективні. Ми думаємо, що це через те, що Російська Федерація не зацікавлена у врегулюванні ситуації. Це обмежує наші можливості. Для нас важливі існуючі формати, але ми зацікавлені у всіх нових конструктивних можливостях. Ми не стоїмо на одному місці. 

- Тобто зараз немає мети об’єднати в єдину платформу всі проблеми українсько-російських відносин в питаннях східної України і Криму?

- Сутність та сама, але тактика відрізняється. На сході України і на півострові Крим різна ситуація. Кримська платформа – максимально можливо гнучкий формат, ми зможемо його трансформувати відповідно  до викликів. Наразі ці питання йдуть паралельно: в одній, наприклад, Росія бере участь, а другу розглядає як загрозу національній безпеці. Те, що буде завтра, буде залежати від багатьох речей.

Оригінал тексту за посиланням https://index.hu/.../ukran-kulugyi-vezeto-az-egyik.../...