Інтерв’ю генерального директора Оператора газотранспортної системи України Сергія Макогона провідній економічній газеті Угорщини «Вілаггаздашаг» про важливість збереження транзиту російського газу територією України, переговори між Україною та Угорщиною щодо транспортування скрапленого природного газу з СПК-терміналу на хорватському острові Крк до України територією Угорщини, політичну вмотивованість та відсутність будь-яких економічних вигод проєкту Північний Потік – 2, а також можливу роль України у сприянні декарбонізації та розвитку відновлюваних джерел енергії

                                                                                                                                                                          СПГ надходив би до України через Угорщину 

Лілла Б. Горват | Генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон вважає важливим продовження поставок газу з України та забезпечення транзитних потужностей з боку Угорщини

Як впливає на ОГТСУ те, що з осені Угорщина зможе отримувати природний газ і з Сербії, чи через це зменшиться його імпорт та транзит з України?

Угорщина десятиріччями отримувала газ майже виключно через Україну, Україна жодного разу не порушувала умов постачання газу та зарекомендувала себе як надійний партнер. Ми розуміємо, що Угорщина прагне диверсифікувати маршрути постачання газу, але з нашої точки  зору вона має бути зацікавлена й у збереженні принаймні частини транзиту газу через Україну. Це питання стосується національної енергетичної безпеки. Збалансований підхід коли Угорщина частину потреб задовольняє за рахунок транзиту українською ГТС, а іншу частину – закуповує через Турецький потік та Сербію, оскільки так гарантується безпека постачання природного газу навіть у випадку недоступності одного з двох маршрутів. Залежність ж від одного маршруту у випадку постачання природного газу з Російської Федерації містить значний ризик. Наразі газ з РФ до Угорщини потрапляє через Україну, у той час як новий маршрут передбачає транзит через Чорне море, далі – через Туреччину, Болгарію та Сербію, а більше транзитних країн збільшує ризики.

До якого часу компанія має контакт на здійснення поставок в Угорщину?

На сьогодні потужності на постачання з України до Угорщини заброньовані до кінця вересня 2021 року. На черговому річному аукціоні розподілу потужностей у липні потужності  можуть бути заброньовані на новий газовий рік 2021/2022 та наступні 15 років. Результати цього аукціону покажуть нам зацікавленість угорських компаній та Газпрому в подальшому використанні потужностей української ГТС, і це буде для нас сигналом для планування подальших інвестицій у розширення та підтримку газової інфраструктури по цьому напрямку. З моєї точки зору, для України та Угорщини дуже важливо мати потужні гарантовані потужності транспортування газу між країнами, адже це запорука енергетичної безпеки обох країн. Ми маємо позитивний досвід співпраці з партнерами з Угорщини і зацікавлені в його продовженні.

До якого часу ви маєте чинну угоду з «Газпромом» на транзит газу до інших країн?

Поточна транзитна угода з Газпромом передбачає бронювання потужностей української ГТС  до кінця 2024 року: у  обсязі 65 млрд куб. м (178 млн куб. м / добу) у 2020 році та по 40 млрд кубометрів (110 млн куб. м/добу) у 2021-2024 роках.

На вашу думку, коли буде введено в експлуатацію Північний потік II?

Я би сказав не «коли», а «якщо». На мою думку, сумніви щодо життєздатності цього проєкту обґрунтовані, беручи до уваги рішучу позицію США та більшості європейських країн, яка знайшла відображення у санкціях. Очевидно, що даний проєкт є деструктивним, особливо для регіону Центральної та Східної Європи. Добудова Північного потоку-2 не принесе жодної користі Європі, навпаки – він створює фундаментальний конфлікт з принципом диверсифікації транспортних шляхів, є виключно політичним, а не економічним. Якщо Північний Потік-2 не буде добудовано, то нічого не зміниться. Існуючі газотранспортні потужності повністю покривають не тільки попит, але й експортні потужності РФ. А ось якщо транзит українською ГТС буде припинений, то Україна буде вимушена оптимізувати свою газотранспортну систему виключно для задоволення внутрішнього попиту. У такому випадку європейські країни стикнуться з втратою гнучкості української ГТС, хоча вона була запроєктована для швидкого забезпечення додаткового попиту в ЄС, навіть шляхом збільшення за добу транзиту на 150-200 млн куб. м. Північні та Турецький потоки не мають такої гнучкості, тому ЄС потрібно буде вкладати мільярди євро в будівництво нових газосховищ та СПГ терміналів заради своєї енергетичної безпеки.

Чи готується ОГТС України до часу, коли російський газ піде в обхід України?

Звісно. Ми розробили декілька сценаріїв.  Оскільки в Україні – найбільший внутрішній ринок споживання газу в Східній Європі розміром 30 млрд куб. м, а власне видобування газу складає 20 млрд куб. м, тож послуги газотранспортної системи будуть затребувані в будь-якому випадку. Але транзитні потужності будуть оптимізовані, адже ми не можемо дозволити собі утримання потужностей, які не будуть задіяні для транзиту. Ми маємо забезпечити економічно-доцільний тариф як для наших внутрішніх споживачів, так і для комерційних клієнтів. Це означає, що ми модернізуємо лише ті компресорні станції, які використовуватимуться, а інші поступово виводитимемо з експлуатації. Відповідно – у разі повної відмови від транзиту нашої територією – вже не можна буде сприймати українську ГТС як доступний запасний варіант. Це не було б ані справедливою, ані реалістичною позицією.

Україну омине й запланований у співпраці з Болгарією, Румунією, Угорщиною та Словаччиною Eastring. Яка Ваша думка з цього приводу?

Ми вважаємо, що в регіоні вже побудовано достатньо газової інфраструктури, є тільки проблеми в її ефективному використанні. Постачання газу з Болгарії може бути легко організовано без жодних додаткових витрат на нове будівництво через вже існуючу систему Трансбалканських газопроводів, які після запуску Турецького Потоку взагалі не використовуються. З Болгарії без проблем можна транспортувати до Румунії, а далі до Угорщини та Словаччини до 20 млрд куб. м в рік. Українська ГТС не лише надійна з точки зору транзиту, але й конкурентоспроможна:  вона надає нові послуги і створює цікавий продукт для ринку. Лише в 2020 році через ГТС України близько 10 млрд куб. м природного газу було закачано в українські газосховища компаніями-нерезидентами. Це доводить, що європейські партнери довіряють Україні, і немає сенсу будувати обхідні трубопроводи для з’єднання систем Румунії, Словаччини та Угорщини, тому що у будь-якому випадку витрати за нове будівництво в кінцевому рахунку заплатить споживач, у тому числі угорський.

Наскільки функціонування української ГТС відповідає очікуванням ЄС?

За висновками Європейського Енергетичного Співтовариства Україна продемонструвала найсуттєвіший прогрес серед договірних країн у розвитку газового сектору. Наприкінці 2019 року було відокремлено діяльність з транспортування природного газу від його видобутку та постачання. Минулого року ми суттєво просунулися у сфері інтеграції та гармонізації законодавчої бази у відповідності з правилами роботи газових ринків ЄС. Україна впровадила мережеві кодекси ЄС, чим забезпечила належну правову діяльність новоствореного оператора ГТС. Нова компанія заключила міжоператорські технічні угоди з шістьма операторами ГТС сусідніх країн. Європейські бізнес-правила імплементовані на максимальному рівні, зокрема на кордонах з Угорщиною та Польщею.

Якими є основні реформи української газотранспортної мережі?

Минулого року привабливість послуг транспортування для клієнтів ОГТСУ зросла більше, ніж на чверть. Україна впевнено та успішно інтегрується в європейський ринок. Ми плануємо й надалі посилювати міжнародну співпрацю компанії, створювати нові привабливі продукти для наших клієнтів. Ми вже маємо позитивний досвід співпраці з партнерами з Угорщини. Наразі  якраз ведемо переговори щодо створення гарантованих потужностей для транспортування природного газу з СПГ-терміналу на острові Крк у Хорватії через Угорщину до України. Такий імпорт теж забезпечить диверсифікацію джерел постачання природного газу, що важливо в умовах домінування Газпрому на європейському ринку. Окремий напрям у стратегії розвитку ГТС – це сприяння декарбонізації та розвитку відновлюваних джерел енергії. Ми досліджуємо можливості транспортування відновлюваних газів нашою газотранспортною системою. Україна вже визначена партнером ЄС у реалізації Водневої стратегії з огляду на великий потенціал з генерації зеленого водню та потужну газотранспортну інфраструктуру. Українська ГТС може стати надійним маршрутом постачання водню з України до країн ЄС, у тому числі й в межах співпраці з Угорщиною.

Як Ви вважаєте, наявність в Україні найбільших сховищ газу в Європі є підтриманням невикористаних потужностей  чи хорошими бізнес-можливостями?

Наявність великих сховищ газу – це однозначно перевага. Синергія українських підземних газових сховищ та інноваційних продуктів ГТС у 2020 р. створила нову цінність для європейських клієнтів. На 1 листопада 2020 року вітчизняні ПСГ були наповнені до 28,1 млрд куб. м газу – це найвищий показник за останнє десятиріччя, при чому більше ніж 10 млрд куб. м газу було закачано європейськими трейдерами. Це демонструє не тільки привабливість наших послуг, а й високий рівень довіри до України. Унікальна газотранспортна інфраструктура та найбільші газові сховища в Європі – це плацдарм для створення регіонального газового хабу. Співпраця Оператора газосховищ та Української Енергетичної Біржі дозволять трейдерам торгувати газом у ПСГ через біржу, а не двосторонні договори, як зараз.

 Що Ви вважаєте головним завданням угорсько-української співпраці у сфері газової промисловості?

По-перше, це продовження транзиту газу українською ГТС, що забезпечить диверсифікацію маршрутів постачання природного газу та посилить енергетичну безпеку Угорщини, зокрема через доступ Угорщини до потужних українських сховищ газу. По-друге, створення гарантованих потужностей з Угорщини в Україну, щоб посилити торгівлю газом між країнами, у тому числі для доступу українських трейдерів до СПГ-терміналу у Хорватії. По-трете, слід спільно шукати майбутнє для наших ГТС у новому енергетичному світі, де метан буде поступово витіснений відновлюваними газами (воднем, синтетичним метаном та біометаном).  Угорщина – надійний партнер для України, і ми вже маємо позитивні результати співпраці та перспективи її продовження, які будуть вигідними для обох країн.

Надпис на фото: Сергій Макогон: ми ведемо переговори про постачання природного газу до України з СПГ-терміналу на острові Крк через Угорщину