20 березня 2019 року в Будапешті пройшов другий захід у рамках ініційованої Президентом України Петром Порошенком Міжнародної платформи «Друзі деокупації Криму» - конференція «Україна та Грузія: шлях до деокупації їх територій», спільно організована Посольствами України та Грузії. Цьому заходу передувала проведена 6 березня 2019 року конференція «Деокупація Криму: політика Заходу щодо невизнання та засвоєні уроки балтійських країн», спільно організована Посольствами України, Естонії, Латвії та Литви та угорським Центром євроатлантичної інтеграції і демократії.
Захід пройшов у приміщенні Державного самоврядування українців Угорщини.
Як відзначила відриваючи захід Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп, російська агресія розпочалася 20 лютого, 16 березня Москва організувала під дулами пістолетів незаконний референдум і вже 18 березня ухвалила протиправне рішення про так зване «приєднання» Криму до РФ. Згадуючи про цю дату, наші міжнародні партнери, включаючи НАТО і ЄС, цього понеділка ще раз підтвердили свою рішучу позицію щодо невизнання анексії і збереження політики санкцій проти РФ до тих пір, доки не буде припинена російська агресія, відновлено територіальну цілісність і мир в Україні, повернуто українських політичних бранців Кремля.
Посол наголосила, що ми зібралися сьогодні, щоб поговорити про бачення Україною та Грузією шляхів деокупації їх територій, продовживши дискусію, яку ми разом розпочали тут 6 березня, аналізуючи досвід балтійських країн. Окупація грузинських Південної Осетії та Абхазії, українських Криму та частини Сходу України потребують нашої спільної відповіді і рішучих дій. Деокупація цих територій є важливої як з точки зору забезпечення нашої спільної європейської безпеки, так і з точки зору забезпечення чорноморської безпеки. Останнє питання набуває додаткової ваги після того, як минулого року Росія атакувала і взяла в полон 3 український військових кораблі з 24 воєнними моряками у нейтральних водах Чорного моря, а підвищення воєнної присутності РФ як в Азовському, так і Чорному морях під приводом захисту інфраструктури, зокрема незаконно збудованого Керченського мосту, що стало наслідком окупації Криму, почало використовуватися як привід для перешкоджання вільному судноплавству. То ж агресія виходить на новий рівень і потребує більш активної протидії.
Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Угорщині Заал Гогсадзе детально зупинився на ситуації в окупованих Росією Південній Осетії та Абхазії, зазначивши, що ситуація в цих регіонах залишається незмінною ось уже багато років. Виклики, які стоять перед Грузією, є співзвучними з викликами перед Україною, це і питання внутрішньо переміщених осіб, і російська пропаганда, і систематичні порушення прав людини, штучна русифікація на окупованих територіях. Консультативна місія Європейського Союзу в Грузії, єдина міжнародна місія, присутня на території Грузії, діє тільки на підконтрольній території, що обмежує отримання інформації з окупованих територій виключно російськими джерелами. Посол наголосив на необхідності більш чіткої позиції Заходу та більш активного залучення Грузії та України до ініціатив Східного партнерства, прискорення просування на їх шляху до НАТО і ЄС. На думку Посла, у разі відповідної реакції світового співтовариства на дії Росії в 2008 році, війни в Україні можна було уникнути.
Науковий співробітник Центру вивчення європейської політики сусідства Центральноєвропейського університету Марина Воротнюк у своєму виступі приділила увагу політиці «повзучої агресії» Росії, зазначивши, що розв’язання війни Росією в Грузії та пізніше в Україні не є ізольованими випадками, а радше російською «моделлю поведінки». Експерт зазначила, що ця тактика повзучої агресії включає розширення кола конфліктів, щоб мати більше простору для спонукання Заходу до поступок, і яскравим прикладом є дії Росії в нейтральних водах Чорного моря минулого року. Експерт наголосила на особливій безпековій ролі регіону Чорного моря, яке на даному етапі Росія намагається перетворити на «російське озеро», домінуючи в регіоні та контролюючи Крим, перетворивши його на військову базу.
Заступник Голова Ради зовнішньої політики «Українська призма», керівник програми досліджень Південно-Східної Європи Сергій Герасимчук зауважив, що випробовування Кремлем Заходу відбувалося повсякчас і не обмежувалося 2008 роком; по відношенню до своїх сусідів Росія застосовує у своїй зовнішній політиці «революційний експансіонізм», який виражається у нерівномірній комунікації – чим м’якша відповідь Заходу, тим сильніша військова відповідь Росії. Аналізуючи ситуацію в окупованому Криму, експерт окремо зупинився на порушеннях прав людини, включаючи і становище кримських татар та українців, мілітаризації Росією Криму, негативні економічні наслідки окупації. Перераховуючи інструменти впливу на ситуацію, експерт наголосив на важливості збереження санкційного режиму та необхідності його застосування у енергетичній сфері. Окрему увагу було приділено питанню відстоювання Україною у міжнародних судах своїх інтересів і протидії російській окупації та агресії.
Експерт Центру стратегічних та безпекових досліджень Національного університету державної служби Угорщини Крістіан Йоярт підкреслив необхідність розуміння подальших можливих кроків Росії по відношенню до України та сценарію дій у разі подальшої російської агресії.
Підбиваючи підсумки заходу, Посол України зазначила, що світове співтовариство не відреагувало належним чином на напад Росії на Грузію. Відсутність належної реакції була трактована Кремлем як слабкість Заходу та можливість продовжувати втілювати свою імперську політику, що призвело до нападу на Україну. Якщо Росія не відчуватиме потужного спротиву своїй політиці з боку світових демократій, існує загроза продовження агресивної політики Кремля. Зупинити це може тільки чітка позиція ЄС та НАТО, посилення санкційного і політичного тиску, поглиблення співпраці з Україною та Грузією, як і приєднання наших країн до цих організацій.
Посол нагадала, що нещодавно в Угорщині було оприлюднене дослідження інституті Political Capital «Містифікація і демістифікація путінської Росії», яке, серед іншого, показує, що оскільки Кремль не має можливості показати Росію як привабливу країну, він робить все, щоб показати її потужнішою, ніж вона є насправді. Росія – не така могутня, а Захід не такий залежний від Москви, як це намагається ствердити в європейській свідомості Кремль. А це означає, що примусити агресора повернутися до поваги до міжнародного права цілком реально.
Посол подякувала співорганізаторам заходу, а також анонсувала проведення на початку квітня 2019 року третьої конференції на тему деокупації Криму, яка буде організована спільно з Посольством Хорватії і буде присвячена хорватському досвіду в питанні реінтеграції окупованих територій і можливості його використання Україною.