6 березня 2019 року в Будапешті пройшла конференція «Деокупація Криму: політика Заходу щодо невизнання та засвоєні уроки балтійських країн», спільно організована Посольствами України, Естонії, Латвії та Литви та угорським Центром євроатлантичної інтеграції і демократії. Захід пройшов у приміщенні Державного самоврядування українців Угорщини.

Вітаючи учасників заходу, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп нагадала, що 20 лютого 2014 року розпочалася російська агресія проти України, початком якої стала незаконна окупація Криму. Минулого року Президент України Петро Порошенко ініціював започаткування міжнародної платформи "Друзі деокупації Криму", метою якої є разом з нашими партнерами виробити дієві механізми для відновлення територіальної цілісності України і повернення Криму.  Продовжуючи цю ініціативу, цього року ми проводимо спільно з Посольствами балтійських держав та угорськими партнерами конференцію, в рамках якої експерти спробують проаналізувати ефективність нинішньої політики Заходу щодо Криму, корисність для України та її партнерів досвіду звільнення балтійських країн з радянської окупації, ефективність заходів, які вживають Київ і міжнародне співтовариство  для звільнення Криму.

Виступаючи під час конференції, латвійський експерт, виконавчий директор і член правління Центру дослідження східноєвропейської політики Андіс Кудорс, згадуючи про Революцію Гідності в Україні, наголосив, що ця назва є глибоко символічною, адже сама Європа – це територія гідності. РФ намагається просувати ідею, що міжнародне право вже не працює, нашим же завданням є навпаки повернути РФ у рамки цього права. Україні знадобиться стратегічне терпіння, підкріплене чіткою позицією ООН, ЄС і на рівні окремих країн щодо продовження політики невизнання анексії, щоб повернути окуповані території. При цьому ми маємо пам»ятати, що російська агресія триває і в Україні й надалі гинуть люди, - наголосив А.Кудорс.  

Естонський експерт з питань політики невизнання Університету в Тарту, радник фінансового комітету парламенту Естонії Генрі Магі підкреслив, що, хоча політична і геополітична ситуація у випадку окупації країн Балтії Радянським Союзом та українського Криму Росією і мають відмінності, але є і спільні елементи цієї окупації. Невизнання повинне мати не лише політичний, а передусім юридичний контекст. Для реалізації ж цієї політики важливо постійне привернення уваги до питання окупованих територій, важливою в цьому є допомога Україні з боку партнерів та української діаспори. Водночас політика невизнання сама по собі не призведе до деокупації. Вона є додатковим заходом і має бути доповнена іншими, такими як санкції та політичний тиск.  

Депутат Литовського Сейму Лауринас Кащюнас зазначив, що важливим значенням політики невизнання є те, що повернення окупованих територій повинне відбутися в тому самому статусі, як це було до окупації. Поради вести перемовини і про щось торгуватися є неприйнятними. Саме тому Захід і Україна не мають погоджуватися з ідеями на кшталт обміну визнання анексії Криму взамін на припинення російської агресії на Сході України. Важливим підкріпленням політики невизнання є санкційний режим, ефективність якого має забезпечуватися і шляхом покарання тих, хто його порушує.

Угорський експерт, член правління Центру євроатлантичної інтеграції та демократії Іштван Дярматі наголосив на відповідальності Заходу і важливості підтримки України. Наразі ситуація виглядає так, що Захід готовий запропонувати Росії винагороду за припинення агресії проти України . Натомість насправді агресія має бути припинена, а агресор покараний, а не нагороджений. Росія хоче зберегти за собою Крим, але не хоче анексувати Донбас, там її метою є зберегти присутність для підтримання постійного конфлікту. Мета цього конфлікту – запобігти інтеграції України в НАТО і ЄС. Захід має змінити свої підходи і інтегрувати Україну до цих структур, що стане найкращою відповіддю Росії.

Голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» Генадій Максак поінформував про ситуацію в окупованому Криму, окремо зупинившись на порушеннях прав людини, мілітаризації Росією Криму, негативних економічних наслідках окупації. Перераховуючи заходи, що вживаються Україною для деокупації, експерт особливу увагу приділив правовим позовам, поданим Києвом до міжнародних інституцій, а також  наголосив на ключовому значенні продовження міжнародним співтовариством політики невизнання анексії та санкційного тиску на РФ, а також наданні Україні військової допомоги.

Підбиваючи підсумки заходу, Посол України в Угорщині зазначила,  що окупації Криму була першим етапом російської агресії, наступним стала збройна агресія на Сході України, яка вже забрала понад 13 тисяч життів українців і зробила понад 1,5 млн. наших співвітчизників внутрішніми переселенцями. Минулого року агресія вийшла на новий рівень, коли Росія атакувала і взяла в полон 3 український військових кораблі з 24 воєнними моряками. Атака була здійснена у нейтральних водах Чорного моря, тобто агресія вийшла за межі території України. Посол нагадала про проведений у грудні в рамках відзначення Дня українських Збройних Сил флеш-моб на підтримку українських моряків і продемонструвала прапор ВМС України, що Посольству подарували українські військовослужбовці, закликавши присутніх на заході представників Угорщини та інших країн-партнерів продовжити активну підтримку України в протидії російській агресії, сприяти звільненню українських бранців Кремля, продовжити тиск на РФ до повного відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, деокупації Криму та безумовного дотримання Кремлем міжнародного права.

Посол подякувала співорганізаторам заходу, а також анонсувала проведення 20 лютого 2019 року другої конференції на тему деокупації Криму, яка стане продовженням сьогоднішньої дискусії і буде присвячена досвіду України та Грузії в питанні деокупації. Захід буде організований спільно Посольствами України та Грузії.