• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Magyar nyelv
Інтерв'ю Посла України в Угорщині Любові Непоп для центрального угорського телеканалу Hír TV
Опубліковано 02 вересня 2017 року о 19:24

Головні сигнали інтерв'ю:

- рішення Дебреценського університету щодо надання почесної відзнаки В.Путіну не є технічним, Більше того, воно не є просто політичним, це питання моралі. Ми намагатимемося переконувати університет змінити його. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на прес-конференції за підсумками зустрічі В4+СхП, Посол у листі до ректора Дебреценського університету висловили готовність розповісти членам сенату, викладачам та студентам університету, які наслідки має російська агресія. Не можна просто так залишити поза увагою, коли таку нагороду отримує людина,  відповідальна за анексію українського Криму, за збройну агресію на сході України. Не можна заплющити очі на 10 000 загиблих українців та 1.6 млн. внутрішньо переміщених;

- українська сторона порушила це питання і на зустрічі глав двох зовнішньополітичних відомств. Як з'ясувалося,  угорське міністерство не знало заздалегідь про це рішення;

- ми не можемо щодо цього рішення говорити виключно про університетську автономію, адже і ця автономія має базуватися на моралі та цінностях. Коли один із членів сенату університету не просто підтримує рішення про нагородження, а і практично схвалює те, що зробив російський президент, вважає нормальним напад однієї країни на іншу, ревізію кордонів і захоплення території, це заслуговує і на оцінку з боку самого сенату;

- Україна та Росія не мали територіальних суперечок, про що свідчить і підписаний раніше базовий Договір між двома країнами. Москва порушила і цей договір, і Будапештський меморандум. Президент Путін заперечував на початку російську участь в анексії Криму, визнавши її потім. Всі знають про російських військових і російську зброю на сході України. Метою Москви є дестабілізувати і отримати контроль над усією Україною, але російські амбіції йдуть набагато далі,  ніж Україна. Не лише Україні, а й нашим партнерам треба на це зважати. Російські навчання "Захід 2017" теж мають розглядатися в цьому контексті;

- 1 вересня - історичний день в історії України,  коли набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, з-за відмови в підписанні якої у 2013 році почався Євромайдан. Росія хоче позбавити  Україну європейської перспективи і європейського майбутнього.  Багато хто не вірив, що Угода набуде цінності, що Україна отримає безвіз. Є,  хто не вірить,  що наша країна знову буде цілісною і мирною. Але ми досягли цих двох цілей. І так само відновило нашу територіальну цілісність і мир. Водночас нам для цього потрібна підтримка;

-    питання забезпечення прав угорської меншини обговорювали два міністри. Ми не можемо і не хочемо уявляти собі Закарпаття без угорців. Наявність угорської меншини збагачує Україну. Держава має все зробити, щоб українські угорці почувалися дома в Закарпатті, для цього вони повинні мати можливість зберігати свою мову. Водночас їх домом є не лише Закарпаття, а і вся Україна. І щоб вони це відчували, потрібно знання української мови. Ні українські угорці, ні угорський уряд не виступають проти вивчення української мови. Українська мова - це можливість для реалізації прав угорців на всій території України і держава зобов'язана забезпечити цю можливість;

- сьогодні завданням України є виконання Угоди про асоціацію. Російська агресія буде припинена. І коли постане питання щодо членства України, вплив російського фактора буде розглядатися вже у зовсім інших реаліях;

- ми розраховуємо на подальшу підтримку Угорщини.  В рамках ухвалення рішень ЄС щодо підтримки України як у протидії російській агресії,  так і в проведенні реформ усі країни В4 підтримуючи Київ і ми розраховуємо на збереження цієї позиції.

З оригіналом інтерв'ю можна ознайомитися за поисланням.

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux