21 вересня 2017 року на базі Інституту славістики Сегедського наукового університету відбулася VIIІ Наукова конференція україністів.

Посол України в Угорщині Любов Непоп привітала учасників конференції: 

Шановні пані та панове!

З великою приємністю вітаю учасників, гостей та організаторів з відкриттям VIIІ Наукової конференції україністів.

Цей захід традиційно збирає мовознавців та літературознавців, відданих шляхетній справі – розвитку та популяризації української мови і культури.

Національну мову формують численні покоління, розвивають її, збагачують, удосконалюють, наповнюють власним життєвим досвідом, пристосовують до свого менталітету, до природного оточення, до мінливих умов життя.

Мова — результат тривалого історичного розвитку народу, в якому відображається його психологія, історична пам’ять, душа.

В історії не так багато випадків, коли заборона вживання рідної мови налічує сотні років і відображена в десятках наказів, актів, законів. Українська мова століттями зазнавала таких утисків як з боку влади Російської імперії, так потім і Радянського Союзу.

Українці зуміли зберегти свою мову та відстояти право на побудову своєї держави. Однак, і зараз, через 26 років після відновлення Незалежності, забезпечення належного функціонування української мови як державної потребує від нас зусиль. 

Зараз українська держава робить кроки, які б сприяли утвердженню української мови в своїй державі на тому самому рівні, на якому державні мови функціонують в інших європейських країнах, на якому функціонує угорська мова в Угорщині. 

Зміцнення позицій державної мови жодним чином не є тим, що суперечить вільному розвитку мов національних меншин. 

Знання української мови є обов’язковим атрибутом приналежності до української держави, так само як угорської – до держави Угорщина. І в інших країнах Євросоюзу знання державної мови залишається одним із наріжних каменів інституту громадянства загалом.

Спекуляції на цьому питанні, спроби протиставити національну і державну ідентичність, протиставити необхідність володіння рідною та державною мовою завдають лише шкоди.

До яких наслідків призводить спекулювання на мовній темі, прагнення ізолювати частину населення за мовним принципом, ми знаємо, як ніхто інший, адже ця карта була і продовжує розігруватися Росією як при незаконній тимчасовій анексії Криму, так і в збройній агресії на сході України.

Саме тому настільки важливим з точки зору майбутнього України, її безпеки, процвітання і самореалізації всіх її мешканців незалежно від національної приналежності є зміцнення і розвиток української мови як об'єднуючого фактора українських громадян.  

Переконана, що сьогоднішня зустріч є гарним майданчиком для обміну думками щодо шляхів взаємодії у галузі мовних досліджень та популяризації їх надбань, для пошуку нових шляхів заохочення вивчення української мови за кордоном, а також її популяризації.

То ж хочу побажати усім учасникам конференції успіхів та нових творчих здобутків на цьому шляху!

,