- Чому в Угорщині так гостро реагують на наш закон про освіту, не хочуть розібратись по суті, і чи вдалось під час візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Будапешта хоч трохи зняти напругу та порозумітися з угорською стороною?

- Новий Закон «Про освіту» викликав надзвичайно гостру реакцію в Угорщині, яка за своєю емоційністю і градусом напруженості значно відрізнялася від реакції інших країн. Цю реакцію треба розглядати в загальному контексті чутливості для Будапешта питання зв’язків із закордонними угорцями та збереження їхньої ідентичності, що пов’язано з вкоріненим у суспільній свідомості сприйняттям як історичної травми Тріанонського договору.

Водночас на хвилі емоційної реакції виникло багато міфів про освітній закон і його суть. Саме тому нашою ключовою метою було донести до угорських партнерів та суспільства правдиву інформацію про закон і дати можливість перейти від критичних заяв до діалогу.

Якщо подивитися з цієї точки зору, то мета візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Угорщини 12 жовтня досягнута. Напередодні і в межах візиту міністр дав кілька інтерв’ю, спільна прес-конференція тривала більше запланованого часу, тому була можливість дати відповіді на запитання,  що хвилюють партнерів. Міністр мав зустрічі в угорському парламенті з українською громадою. Чи змінило це позицію Угорщини? Мабуть, очікувати цього від одного візиту було б занадто оптимістично.  Але мету, яку перед собою ставили, ми досягли – наша готовність до діалогу продемонстрована, позиція роз’яснена. Тепер очікуємо, що наші партнери також зроблять крок назустріч. Сподіваюся, що 19 жовтня Київ відвідає міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог, який обговорить питання закону з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич. Переведення обговорення у предметне експертне русло – шлях до порозуміння. А паралельно ми пропонуємо нашим партнерам зачекати висновків Венеціанської комісії щодо закону. До речі, Високий представник ЄС Фредеріка Могеріні  учора за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу на прес-конференції, відповідаючи на запитання щодо ініційованого Будапештом обговорення питання закону, також зазначила, що Євросоюз чекатиме на рішення Венеціанської комісії. Тож шлях для зняття напруженості є, як і наша готовність для цього.

 - Чому, на вашу думку, виникає ситуація, коли біля нашого посольства проводиться акція  «Самовизначення для Закарпаття», ба  більше, там лунають заяви ніби взяті з російських каналів... про переворот в Україні тощо; і чи може невдоволення бути пояснено тим, що в цій країні наступного року будуть парламентські вибори?

- Щодо акції під посольством. Українська сторона висловила свій протест саме з огляду на зміст заходу. Як ви самі розумієте, ми не можемо бути проти проведення будь-яких акцій, адже це – прояв демократії. Але слоган щодо самовизначення Закарпаття і підбурювання під час заходу до використання Косова як прикладу, визнання анексії Криму – це вже не питання свободи слова та свободи думок, це питання неповаги до територіальної цілісності нашої країни. Саме тому ми так гостро відреагували на цей захід і вважаємо,  що акція має бути засуджена. Приводом для проведення зібрання було використано саме освітній закон – це яскравий приклад того,  як гра на емоціях використовується для провокацій.

З оригіналом коментаря можна ознайомитися за посиланням.

,