Останнім часом Україна щодня фігурує в угорських ЗМІ через прийняття нового закону про освіту. Лунають звинувачення у намірі позбавити угорську національну меншину рідної мови, ідентичності та коріння, зростанні антиугорських настроїв і неповазі до власної Конституції, двосторонніх угод, міжнародних договорів. Звучать заяви про блокування українських ініціатив. Озвучено намір ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС - документа, який є дороговказом на шляху підтриманої українськими громадянами, в тому числі й угорської національності, євроінтеграційної мети.

Роз'яснення української сторони щодо статті 7, яка викликала таку бурхливу реакцію, є публічними. Київ неодноразово підтвердив відкритість до її предметного обговорення, щоб розвіяти побоювання партнерів. Міністр закордонних справ України висловив готовність відвідати Угорщину, Міністр освіти і науки запропонувала зустрітися з Міністром людських ресурсів у Києві. Україна направила Статтю 7 Закону для експертного висновку до Ради Європи. Всі ці кроки надають достатньо гарантій, щоб запровадити новий закон про освіту прозоро та відповідно до європейських стандартів.

Україна зараз досягла того моменту, коли вона не лише на словах, а і на практиці здійснює кроки на обраному її громадянами шляху євроінтеграції. Ми й надалі боремося за відновлення територіальної цілісності і миру в країні в протидії російській агресії, але одночасно працюємо над тим, щоб просуватися шляхом реформ.

Успішними реформи будуть, лише якщо за ними стоїть підтримка суспільства. Для цього потрібно, щоб кожен громадянин відчував себе рівноправним, знав, що він може брати участь у розбудові держави, у вирішенні життєво важливих питань, мав необхідний для цього рівень знань. Це неможливо без запровадження європейських стандартів в освіті, що і є метою нового освітнього закону.

З іншого боку, розуміючи важливість рідної мови для збереження народу, не забуваймо, що державна мова є так само важливою для функціонування держави. У сучасному світі держава може досягти успіху, якщо ці дві складові перебувають у гармонії. І тут не потрібно обирати. Дитина однаково сильно любить обох батьків і саме тому відчуває себе щасливою. Метою нового українського закону про освіту також є не вибір, а поєднання володіння обома - і рідною, і державною – мовами.

Закон не спрямований проти жодної з меншин. В Україні кожен має право вільно приймати рішення щодо своєї ідентичності, але при цьому залишатися частиною єдиної спільноти, ім'я якої - Україна.

Україна не хоче відбирати права меншин на рідну мову та її вивчення, закривати школи, звільняти вчителів. Новим законом ми прагнемо розширити можливості для всіх наших учнів, у тому числі і представників нацменшин, надавши їм той рівень освіти, який дозволить бути конкурентоспроможними в сучасному світі. Якщо школа, де навчається ваша дитина, запропонує забезпечити традиційні знання, але до цього дати і нові, які відкривали б більше можливостей для дитини у дорослому світі, ви без сумніву це підтримаєте.  Новий закон про освіту говорить саме про більшу кількість можливостей. Але жодним чином не про асиміляцію чи втрату ідентичності.

Ми хочемо, щоб майбутнє всіх меншин було пов’язане з Україною, щоб вони там бачити потенціал для самореалізації. Власне, це те, що декларує як свій інтерес і угорська держава, - щоб закордонні угорці залишалися і гарно почувалися на своїй батьківщині.

Україна готова говорити з парнерами і розраховує також бути почутою. Сподіваємося, що угорські партнери приймуть нашу пропозицію, як це зробили інші  країни, які мали питання до нового закону.

Час перейти від звинувачень до діалогу.