1. Який мав вплив українсько-російський конфлікт, а також запроваджене Росією ембарго на постачання сільськогосподарської продукції на українсько-угорську торгівлю в сільськогосподарській та харчовій галузях?

Після конфлікту ми змінили свої експортні орієнтири. Так, експорт нашої продукції до Росії зменшився. Якщо говори цифрами, то зменшився на 62,5%. Проте ми розширили свої поставки до країн Азії, ЄС (зокрема, до Угорщини), Африканських країн, США та до деяких країн СНД. Тобто, на сьогодні ми можемо говорити, що компенсація втрати російського ринку відбувається за рахунок географічної диверсифікації.

2. Який об’єм торгівлі між Україною та Угорщиною в аграрній та продовольчій сферах? Яка продукція найбільше експортується та імпортується між країнами за обсягом?

У минулому році ми збільшили експорт української продукції до Угорщини на понад 13%, порівнюючи з попереднім роком. А вже у січні-березні 2017 року експорт до цієї країни становив 15 млн. дол., що на 88% більше проти аналогічного періоду 2016 року. Тобто, ми бачимо ріст, ми бачимо потенціал. Товарообіг між нашими країнами за ці три місяці (січень-березень 2017 року) також збільшився і склав 49,2 млн. дол. США.
Якщо говорити про експорт, то основними товарами для постачання до Угорщини є - макуха, соєві боби, насіння та плоди для посівів, мед, соняшникова олія, горіхи, шоколад та ін. Щодо імпорту – для нас цікавими є
кукурудза, корми для тварин, жива свійська птиця, овочі, насіння соняшнику, шоколад.
Вважаю, торгово-економічний потенціал між Україною та Угорщиною достатньо великий і ми маємо його реалізовувати.

3. Яку кількість зернових експортувала та експортуватиме Україна у 2016-2017 роках? Яка частка експорту припадатиме на Євросоюз?

Сьогодні Україна є серед лідерів з експорту зернових. За 2016 рік наша країна експортувала понад 40 тис. тонн зернових, і цей показник має тенденцію до збільшення. Так, за січень-березень 2017 року Україна вже експортувала більше 11 тис. тонн зернових, що порівняно з аналогічним періодом 2016 р. більше на 22,5%.
Відповідаючи на другу частину запитання, можна стверджувати, що
Європейський Союз є в трійці найбільших імпортерів нашої зернової продукції разом із країнами Азії та Африки. Частка експорту на ЄС за 2016 рік становила 21%.
Крім того важливо зазначити, що пріоритетом для нас залишається розвиток виробництва та експорту якісної продукції з доданою вартістю та переробленої продукції.

4. Як формуватиметься в найближчі роки квота пшениці та кукурудзи?

Квота на пшеницю та кукурудзу в найближчі роки формуватиметься відповідно до Угоди про Асоціацію та параметрів ЗВТ. Питання збільшення цих квот неодноразово порушувалось українською стороною під час зустрічей зі стороною ЄС. Зокрема, під час візиту Комісара ЄС з питань торгівлі С.Мальмстрьом до України та проведення зустрічей з Прем'єр-міністром України В.Гройсманом та керівництвом Мінагрополітики України у кінці вересня 2016 р., було обговорено документ - Proposal for a REGULATION OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on the introduction of temporary autonomous trade measures for Ukraine supplementing the trade concessions available under the Association Agreement (COM(2016)631/F1). У ньому йшлося про надання Україні деяких додаткових квот. Наразі документ очікує на внутрішні процедури законодавчого узгодження в середині інституційної системи ЄС.

5. Які надії покладаються на набуття чинності Угоди між Україною та ЄС про ЗВТ? Як це позначиться на українсько-угорській торгівлі в аграрній сфері?

Підписання і реалізація ЗВТ є дуже важливими для перспективного розвитку як національної економіки України, так і для її зовнішньої торгівлі. Як наслідок, сформуються нові можливості для експорту продукції з України до країн – членів ЄС завдяки зниженню тарифних бар’єрів виходу на ринок ЄС у відповідності з положеннями ЗВТ. Відкриються перспективи ринків країн ЄС, що в свою чергу сприятиме, зокрема, підвищенню рівня якості, безпечності, екологічних характеристик української продукції АПК.

6. Як оцінюється потенціал України в зерновому секторі?

У 2016 році було зібрано рекордний урожай зернових – понад 66 млн. тонн. Щодо потенціалу, то при стабільній фінансово-економічній та соціальній ситуації в країні, а також за сприятливих погодних умов прогнозується, що в 2021 році показник буде на рівні 68,0 млн. тонн.

7. Яким чином з початку 2000-х. рр. змінився обсяг посівних, зокрема доля зернових та кукурудзи, а також використання селекційного насіння та добрив?

Суттєвих змін щодо загальної посівної площі за увесь цей період не відбулося. І у 2000, і вже у 2016 році площа становила близько 27 млн. га.
Якщо ж говорити про зернові культури та кукурудзу, то тут відбулося суттєве збільшення посівних площ. Зокрема, у 2000 році посівні площі під зернові становили близько 13 млн. га, тоді як у 2016 рік цифра сягнула майже 14,5 млн. га. Посівна площа кукурудзи на зерно за 2000 рік – 1,3 млн. га, а у 2016 році вже 4,3 млн. га.
Стосовно використання добрив, то відбулося також значний ріст у використанні (у 2000 рік - 19,1 кг/га, у 2016 рік – 96 кг/га).

8. Які позитивні зрушення наявні в рослинництві в Україні?

Завдяки впровадженню нових технологій та використанні сучасної техніки у 2016 році було зафіксовано декілька нових рекордів зі збору урожаю. Маю на увазі рекорд по соняшнику – 13,6 млн. тонн (+21,4%), рекорд по сої – 4,3 млн. тонн (+8,9%), а також загальний рекорд з урожаю зернових – 66 млн. тонн.
Україна й надалі працюватиме над тим, щоб збільшувати не тільки кількісні показники, а й і якісні. Адже серед пріоритетних напрямків - розвиток органічної продукції.

9. В яких сферах аграрного комплексу існує потенціал збільшення співпраці між Україною та Угорщиною?

Угорський ринок є надзвичайно перспективним для українських аграріїв завдяки географічній близькості, а також великому інтересу до української продукції. З кінця 2016 року ми активізували наш діалог і окреслили перспективні напрями співпраці між нашими країнами.
Так, у листопаді ми зустрічалися з Міністром землеробства Угорщини Ш.Фазекашем. Дієвим став наш візит у складі офіційної делегації на чолі з Прем’єр-міністром України до Угорщини, зустріч в рамках Міжнародного зеленого тижня у Берліні, участь у квітні цього року в Українсько-Угорському аграрному бізнес-форумі.
Всі ці зустрічі дозволили нам визначити перспективні напрями нашої співпраці в аграрній галузі, зокрема, у ветеринарії, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері селекції та насінництва. Також цікавим для нас є розвиток рибного господарства та проекти у сфері харчової промисловості.

10. Чи існує можливість того, що тваринництво в Україні демонструватиме такий самий стрімкий розвиток як рослинництво?

Серед заходів з подальшого розвитку галузі тваринництва було розроблено проект Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року. Зокрема, програмою будуть затверджені завдання і заходи, які спрямовані на нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва, створення сучасної інфраструктури її заготівлі та підтримку галузі шляхом стимулювання розвитку скотарства, свинарства, вівчарства, козівництва та інших.
У 2017 році заплановано ввести в дію 126 об'єктів на суму близько 12 млрд. грн.