30 січня Президент України Петро Порошенко перервав свій візит до Німеччини. Причина цього – атака на Авдіївку, що знаходиться на сході України, з боку підтримуваних Росією озброєних формувань, яка розпочалася 29 січня і продовжується надалі.

В результаті атаки, що триває із застосуванням в тому числі і забороненого Мінськими домовленостями озброєння, такого як танки, артилерія калібру 152 міліметри, реактивні системи залпового вогню «Град» (лише з «Градів» зроблено близько 200 обстрілів за ці три доби штурму),  вже загинуло 9 українських військових, 56 – поранені. На жаль, ця цифра не остаточна.

Вогневий напад торкнувся і житлових районів та мирного населення. Повністю знеструмленими залишилися міста Авдіївка та Ясинувата, без води, електрики та теплопостачання перебувають загалом понад 400 тисяч мирних мешканців регіону. З урахуванням ускладнення погодних умов та триваючих обстрілів бойовиків, гуманітарна ситуація в цьому районі продовжує погіршуватися. По всій Україні розпочався збір гуманітарної допомоги. Якщо безпекові та гуманітарні умови продовжуватимуть погіршуватися, не можна виключити потреби в евакуації населення. Україна ініціювала термінове скликання Тристоронньої контактної групи.

Такі дії Кремля можуть кваліфікуватися як воєнний злочин, грубе порушення Женевських конвенцій від 1949 року, незаконне, безпричинне та широкомасштабне знищення майна, невикликане воєнною необхідністю.

Очевидно, що нинішня ескалація на Донбасі свідчить про те, що Російська Федерація продовжує зухвало ігнорувати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, маючи на меті не допустити стабілізацію ситуації та досягнення будь-якого прогресу в безпековій і гуманітарній сферах.

З початку агресії на сході України загинули майже 10 тисяч осіб. Лише цього року втратили життя 33 українських військових. Понад 110 осіб перебувають у полоні, майже 500 зникли безвісти. Щонайменше 17 українців є політичним в’язнями в Росії, принаймні 27 українських громадян засуджені з політичних мотивів або ж ув’язнені за політичну діяльність у тимчасово окупованому Криму. 

Це не просто статистика. За кожною цією цифрою стоїть людська трагедія. Трагедія, яка спричинена російською агресією. Агресією, яка, на жаль, продовжується і надалі. Єдиним політичним методом протидії цій агресії з боку міжнародного співтовариства – ЄС та інших партнерів – є санкційний тиск на Росію з метою виконання Мінських домовленостей. Більше того, у світлі останніх подій необхідне посилення такого міжнародного тиску.

Для мене Європа – це така спільнота людей, в якій найбільшою цінністю є людське життя і свобода людини.  Це союз, який базується на безумовній повазі до верховенства права, на непорушності міжнародно визнаних кордонів, на виключенні агресії один проти одного. Сьогодні нам усім разом треба дати відповідь на питання, чи це так залишиться і надалі. Від відповіді на це питання залежить не лише доля України. Від цієї відповіді залежить і те, якою буде Європа завтра. Ця відповідь стосується і трансатлантичного партнерства і всього цивілізованого світу.

Думаючи над відповіддю, не забуваймо про тих молодих українців, які віддали свої життя і які лише декілька днів тому мріяли про те, як вони звільнять свою країну від російської агресії, повернуться до мирного життя і здійснять свої мрії, збудують щасливе життя у вільній Україні. Це і є справжні непоправні втрачені можливості, які не виміряєш ані грошима, ані будь-чим іншим.

Не забуваймо про Авдіїївку, яка зараз перебуває під обстрілом і в якій знаходиться 16 000 мирних мешканців, включно з 2000 дітей.

Пам’ятаючи про цих людей, не забуваймо, що спільно ми можемо зупинити російську агресію і цим самим можемо зміцнити вільний демократичний світ. Відповідь залежить від нас. Вона стосується кожного.  Її потрібно дати разом. І потрібно діяти.

Україна звертається за підтримкою до міжнародних партнерів у зв’язку з подальшим погіршенням безпекової ситуації на сході України.

Так само ми розраховуємо в цьому питанні на допомогу Угорщини і угорського народу.