Неофіційний переклад з угорської мови
Не знати, хто стане наступним об’єктом російської агресії
На думку Володимира Гройсмана, українсько-угорські відносини вийшли на якісно новий рівень
Золтан Коттас
Між нашими державами розпочинає вибудовуватися дуже серйозне економічне співробітництво – сказав у минулу п’ятницю у Дебрецені Володимир Гройсман нашій газеті після українсько-угорського бізнес-форуму. Призначений у квітні український прем’єр не погоджується з теоріями про те, що Росія чинить значний вплив на угорську владу. На його переконання, Угорщина рішуче підтримує інтереси України. Ми також запитали Прем’єр-міністра про речі, які турбують закарпатську угорську меншину, та про Дональда Трампа.
- Як Ви оцінюєте Ваш дводенний візит до Угорщини? Якими були переговори з Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном?
- З Віктором Орбаном я вперше зустрівся у Криниці, в Польщі, на саміті Вишеградської групи. Тоді ми домовилися про мій приїзд до Угорщини. У ході візиту я, по суті, відкрив для себе Угорщину. З Угорщиною у нас і дотепер були дуже хороші відносини, однак існують численні можливості для розвитку двосторонніх зв’язків. Ми провели інтенсивні переговори і досягли конкретних результатів з Віктором Орбаном.
- Що Ви вважаєте найважливішим досягненням переговорів?
- Я дуже вдячний Віктору Орбану за те, що в ході нашої зустрічі він заявив про те, що українські громадяни отримуватимуть візу типу Д безкоштовно. Мені дуже імпонує прагматичність та цільова орієнтованість В.Орбана. Я вдячний пану Прем’єр-міністру за підтримку нашого суверенітету і запровадження безвізового режиму з боку ЄС для громадян України. Між нашими країнами починає налагоджуватися дуже серйозне економічне співробітництво, про що свідчить і значний інтерес до Українсько-угорського бізнес-форуму у м. Дебрецен. Ми також говорили про становище наших національних меншин, і я також зустрівся з угорськими українцями. Вони сказали мені, що єдина різниця між нашими народами – мова, адже ментально ми дуже схожі. Українці з любов’ю відкликаються про угорців. Вони вважають, що угорці дуже доброзичливі по відношенню до українців, глибоко відчувають наше становище і допомагають Україні. З іншого боку – вони довіряють угорцям, оскільки якщо угорець щось пообіцяв, він неодмінно це виконає. Вважаю, що наші відносини вийшли на якісно новий рівень і тішуся, що на чолі вашого уряду така людина, яка прагне розвивати ці відносини.
- Якщо Ви згадали українців Угорщини, то перейдімо до становища угорців, які проживають в Україні. Після спільної прес-конференції Віктор Орбан звернувся до Вас з проханням, щоб Ви стали речником угорської меншини та захисником її інтересів з важливих питань. Мабуть, не випадково він це сказав, адже організації угорської національної меншини стурбовані процесами, які відбуваються в Україні. На їхнє бачення, у сферах ЗМІ, культури, освіти відбувається насильницька українізація. Вони остерігаються того, що сприятливий для них закон про мови буде скасовано або змінено несприятливим способом (закон України про мови створює можливість для використання при офіційному діловодстві, поряд з українською мовою, тієї мови, якою у певному регіоні розмовляє щонайменше 10% населення. Завдяки зазначеному закону, у багатьох населених пунктах та районах угорську мову місцеві органи влади підняли до рівня регіональної – примітка редакції). Чи Ви можете гарантувати, що станете захисником інтересів українських угорців?
- Я вважаю національні меншини скарбами, які потрібно зберегти. Політика України спрямована на підтримку національних меншин. Як і в парламентах інших держав світу, і в нашому парламенті існують різні законопроекти, ініціативи, однак це лише політика. Жодна з таких ініціатив не може порушувати права людини. Угорські українці є громадянами Угорщини, і я пишаюся тим, що вони розмовляють угорською мовою, мають можливість навчатися у вищих навчальних закладах Угорщини і будувати кар’єру, використовуючи свої знання. Я вважаю, що такі самі права треба надати й українським угорцям.
- Одним з важливих програмних положень передвиборчої кампанії Президента Петра Порошенка у 2014 році була адміністративна реформа, яка б надавала значно ширші повноваження місцевим громадам. Тоді, у світлі децентралізації, йшлося й про ширші права регіонів на самовизначення. Для прикладу, у Закарпатті П.Порошенко пообіцяв створити район з більшістю угорців, а також угорський навчальний округ. Що перешкодило реалізації планів децентралізації і чи можуть угорці ще сподіватися на отримання ширших прав на самовизначення?
- Що стосується децентралізації, до лютого 2014 року я 8 років поспіль був міським головою м. Вінниця. Я добре знаю, що таке місцеве самоуправління і що таке децентралізація. Коли мене призначили Віце-прем’єр-міністром з питань регіонального розвитку, я ініціював всеохоплюючі реформи, в результаті яких маленькі місцеві населені пункти мали ширші, ніж будь-коли, повноваження, і набагато більшу площу для маневрів у питаннях фінансів. І я б хотів продовжити реформи у цьому ключі. Я б також хотів наголосити, що членом моєї офіційної делегації, яка прибула до Угорщини, є Василь Брензович, представник закарпатських угорців. Вважаю позитивним, що в українському парламенті є представник угорської меншини.
- Ви згадали про прагматизм Віктора Орбана, однак на Заході багато хто саме за це його критикує, оскільки через прагматичний підхід він прагне підтримувати хороші відносини з Росією. У західних ЗМІ у контексті Угорщини часто пишуть про те, що Москва має великий вплив на угорський Уряд. До того ж, Будапешт підтримує скасування санкцій ЄС проти Москви. Усе це не турбує Вас? Чи Ви задоволені рівнем угорської солідарності та підтримки?
- Віктор Орбан заявив, що Угорщина підтримує територіальну цілісність України та європейську інтеграцію нашої держави. Це суперечить озвученій Вами теорії. Що ж стосується скасування санкцій: Росія у порушення усіх існуючих правових норм здійснила військовий напад на територію іншої суверенної держави. Світ відреагував на це так, як вважав правильно: покарав агресію санкціями. Чи хотів Захід ці санкції? Ні. Чи хотіла Україна, щоб на неї напали, і щоб були запроваджені санкції? Ні. Цього не хотіла ані Угорщина, ані Україна, ані Європа, ані навіть США. Лише Росія хотіла, аби було так. На жаль, ми всі змушені платити ціну санкції. Ми не знаємо подальших планів Росії. Можна лише вгадувати, яка європейська держава стане наступним об’єктом російської агресії. Нам слід спільно виступити, аби змусити агресора до відступу. Якщо ми нічого не зробимо, наступній державі доведеться заплатити в сто разів більше людських життів, ніж нам.
- Новообраний Президент США Дональд Трамп не приховує свого бажання побудувати тісні відносини з Володимиром Путіним. З його дотеперішніх заяв можна зробити висновок про те, що він прагне також зменшити роль США у НАТО. Що Ви очікуєте від президентства Трампа?
- Подальшу лідируючу роль і захисту системи цінностей. Сполучені Штати є нашим дуже важливим стратегічним партнером і ми б хотіли зберегти це партнерство. Американський народ обирав і обрав найбільш гідного кандидата. Я очікую на якісну і поглиблену співпрацю з новою американською владою.
- Віктор Орбан наголосив на підтримці приєднання України до ЄС, відзначивши водночас, що за поточних обставин це буде досить складно реалізувати. Чи Ви не остерігаєтеся того, що у поточній ситуації, у роки після економічної кризи, в період міграційної кризи та коли ЄС страждає від втоми через розширення, а Велика Британія готується покинути ЄС, перспективи інтеграції України суттєво зменшуються?
- Питання не в тому, чи Європа хоче Україну. Україна є частиною Європи. Ми уклали Угоду про асоціацію з ЄС, яку вже лише Нідерланди повинні ратифікувати. Україна пункт за пунктом виконала положення, необхідні для того, аби наші громадяни мали можливість безвізових поїздок до ЄС. Отож, Україна очікує, що ЄС, зі свого боку, також виконає ті зобов’язання, які взяв на себе. Україна нікого не послабить. Ми можемо лише зміцнити Європу. Ми прихильники демократичних норм та цінностей. Україна стала б величезною винагородою для Європи.
http://magyaridok.hu/kulfold/nem-tudni-ki-lesz-az-orosz-agresszio-kovetkezo-celpontja-1210420/
Фото: Kurucz Árpád (Арпад Куруц)