• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Magyar nyelv
Виступ Президента України Петра Порошенка на Мюнхенській конференції з питань безпеки
Опубліковано 07 лютого 2015 року о 20:52

Шановний пане Посол,

Шановні президенти-учасники обговорення,

Пані та панове.

Я прибув сюди сьогодні з яскравими спогадами про минулорічну Мюнхенську конференцію. Це було якраз перед тим, як Україна заплатила страшну ціну життів, які були втрачені на Майдані, за те, щоб стати демократичною європейською державою. І я сьогодні надзвичайно гордий за мою країну тут, в Мюнхені.

50 разів ця конференція підтверджувала, що зобов’язання, відповідальність та цінності є фундаментальними складовими глобальної безпеки та миру. І я був дуже гордий тоді, бо Україна нагадала Європі та світу, що демократія та цінності варті того, щоб за них боротися.

Це був час, коли ми вірили у міжнародне право. Була впевненість, що територіальні претензії, агресія, право сильного залишилися в минулому, як мінімум на нашому континенті.

Але наразі ця впевненість зникла. 2014 рік перевів стрілки годинника на десятки років назад, або навіть сторіччя. Наш сусід порушив міжнародне право та анексував частину нашої території. Сьогодні наш колишній стратегічний партнер веде гібридну війну проти суверенної держави — співзасновника ООН.

Кургани брехні і пропаганди були вбудовані в стіну ненависті, що виросла між двома колись дружніми народами. Кордони, через які раніше транспортували товари та проїзжали друзі, зараз кишать російськими танками, БМП, артилерією та амуніцією.

Скільки ще доказів нам потрібно для того, щоб визнати очевидний факт, що російські найманці, зброя, військові тренери та війська перебувають на нашій території?

Сьогодні я взяв з собою паспорти та військові квитки російських солдат, російських офіцерів, які приїхали до нас, — це найкращий доказ агресії та присутності російських військових.

Останній рік став нескінченою трагедією для мого народу. Список загиблих українських військових, що боронять свою землю від агресора, постійно зростає.

Я маю паспорти та військові квитки російських солдат та офіцерів, які «загубилися». Це найкращий доказ агресії та присутності російських військ.

Ми робимо багато конференцій, щоб продемонструвати всьому світу російських солдат та офіцерів і те, як вони «загубилися» за багато кілометрів від кордонів зі зброєю та танками, які вбивають десятки, сотні, тисячі наших співвітчизників.

Це триває понад вісім місяців. Це стало нескінченою трагедією для моєї нації. Кількість загиблих українських солдат, які захищали Україну від агресії, вже сягнула 1432 осіб. 5638 мирних мешканців було вбито з квітня місяця.

Кількість жертв серед мирного населення зростає і навіть сьогодні в Дебальцевому, коли вчора ми запропонували перемир’я, щоб мати можливість створити гуманітарний коридор для виведення мирного населення, вони погодились. Ми направили до Дебальцевого десять автобусів зі Слов’янська та Харкова, і десять з окупованого Донецька. Всі автобуси, що прямували до української території, були наповнені мирними жителями. А з десяти автобусів, що прямували до Донецька, був наполовину наповнений лише один автобус. Це яскрава демонстрація того, скільки людей підтримують незалежну суверенну Україну, а скільки «російську весну».

Сотні і тисячі мирного населення стали жертвами терористів, фінансованих, тренованих і озброєних Росією.

298 невинних жертв рейсу МН-17, який був збитий тренованими і озброєними Росією терористами. Жертви, які представляли усі нації від Австралії до Сполучених Штатів. Це яскрава демонстрація того, що терористи тримають у небезпеці не тільки Україну чи наш континент — це проблема всього світу.

Шістнадцять невинних мирних громадян, вбитих у Волновасі і вісім вбитих у Донецьку, більше ніж тридцять вбитих і понад сто поранених під час обстрілу російськими ракетами Маріуполя. І це та ціна, яку Україна сплачує за цінності, за свободу, за європейський вектор розвитку.

Діти Дебальцевого ніколи не позбудуться спогадів про те, як вони провели ніч, ховаючись від вибухів. Мільйон переселенців втекли від жахів війни. Мільйон на вільну частину України і тільки сімдесят тисяч до Росії! Дуже легко порівняти.

Я б хотів подякувати нашим міжнародним партнерам і всім вам за гуманітарну підтримку людей, яким довелося розпочати життя з нуля.

Надія Савченко — пілот українських повітряних сил, капітан моєї армії — провела 237 днів у російській в’язниці, куди вона була забрана з української території за те, що пішла захищати свою країну як офіцер.

Сьогодні 57-й день її голодування проти її незаконного викрадення та ув’язнення. Це машина, яка дуже нагадує радянську репресивну машину, яка зараз використовуються для того, щоб зламати волю українського офіцера. І коли ми кажемо «Свободу Надії!», ми маємо на увазі, що кожний українець, що був викрадений і підданий тортурам за те, що він захищав свою країну, має бути звільнений.

Війна виснажує Україну щодня і впливає на життя наших громадян. Ми втратили 20 відсотків нашого індустріального виробництва. Десять відсотків із цих двадцяти розбиті через російські атаки. Бої на Донбасі загрожують екологічною катастрофою світового масштабу, оскільки одна з найбільших ядерних АЕС в Україні, Європі — Енергодар — розташована в 280 кілометрах від Маріуполя.

Ця агресія відкриває скриню Пандори для міжнародної безпеки, і вже зрозуміло, що не можна відкладати рішення. Цей конфлікт треба вирішувати, а не заморожувати.

Тепер зрозуміло, якщо Україна не зможе повернути мир та поновити територіальну цілісність, перегляд кордонів, розповсюдження тероризму, гуманітарна та технологічна катастрофа продовжуватимуться і я радий розділити цю дискусію з моїми друзями — президентами країн, які є українськими партнерами.

Сьогодні в Україні ми маємо відвойовувати нашу свободу та незалежність. Але не тільки. Це також є свободою Європи, незалежністю Європи і безпекою світу.

Думаю, що це дуже гарне рішення, що більшість обговорень сьогодні присвячені Україні та українській кризі, присвячені агресії проти України і всі разом ми маємо знайти спосіб як вирішувати це питання.

Я Президент миру, а не Президент війни і мій перший крок на посаді був спрямований на одностороннє перемир’я і мій Мирний план. У час, коли ми були у Вельсі на саміті НАТО, були підписані Мінський протокол і Мінський меморандум на основі мого Мирного плану. В цих документах задекларовані дуже прості речі — негайне припинення вогню, звільнення заручників, закриття українського кордону, відведення всіх іноземних військ з нашої території, дуже простий демократичний механізм — вільні та справедливі місцеві вибори за українським законодавством, які будуть засвідчені міжнародними спостерігачами. Немає інших способів представити людей Донбасу у демократичній та вільній країні.

Але це не сподобалося нашому опоненту.

Я впевнений, що тільки Мінський меморандум і Мінський протокол, що визнані світом, можуть стабілізувати ситуацію в Україні. Ми ніколи не визнаємо незаконні вибори 2 листопада, де були нібито обрані лідери так званих ЛНР та ДНР.

Зараз вони дивуються, чому ми не маємо прямого діалогу з терористами.

Нам треба проводити вибори. Спочатку необхідно досягти перемир’я, а вже після цього вибори, щоб мати демократичне середовище. Але ми маємо досягти всього цього негайно.

Ви можете уявити, що хтось у Європі в XXI столітті може бути проти перемир’я без будь-яких умов? Вважаю, що це дуже великий виклик, на який ми маємо отримати відповідь у найближчі години чи дні. Хто буде відповідати за відсутність миру?

Пані та панове!

Відновлення перемир’я є нашою основною метою. Ми маємо прийняти на себе зобов’язання докласти спільних зусиль.

Кілька днів тому Німеччина і увесь світ втратили одного з найбільш визначних діячів в сучасній історії федерального Президента Ріхарда фон Вайцзеккера, який грав визначну роль також і у долі України. Саме він направив лист до мого попередника, першого Президента України Леоніда Кравчука і визнав нашу незалежність. Одного разу він сказав: «Питання Німеччини буде відкритим, доки Бранденбурзькі ворота є закритими». Я би хотів перефразувати його слова: питання України буде відкрите, доки серця світової спільноти будуть закриті для того, щоб допомагати Україні у військовій сфері.

Ми — незалежна нація і ми маємо право захищати наш народ. Ми ніколи не порушували і не порушуємо Мінський меморандум і ми не робимо ніяких кроків, які б могли його порушити. Але я як Президент своєї країни відповідаю за життя кожного українця. І якщо ми докладемо всіх зусиль для підписання мирного протоколу, припинення вогню, ми будемо мати право на захист нашої території і нашого народу за підтримки всього світу.

Я знаю, що багато експертів сперечалися щодо надання такої підтримки, вважаючи, що військова допомога спровокує агресію. Але ми бачимо, що, навпаки, нестача захисту сприяє ескалації ситуації. Протягом цього конфлікту ми довели свою відповідальність і те, що ми не будемо використовувати оборонну зброю для нападу.

Чим сильніший наш захист, тим ми переконливіші в нашій дипломаті.

Ми готові до негайного та всебічного припинення вогню, Росія також повинна бути готовою до цього. Перемир’я в Україні має стати одним зі шляхів зміцнення стабільності у європейському та міжнародному суспільстві.

Цього року ми відзначимо 40-ву річницю Гельсінської угоди, і я думаю, що нам потрібен чіткий механізм гарантій дотримання міжнародних зобов’язань, прийнятих в рамках основоположних документів, зокрема Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта та Паризької хартії.

Така поведінка в міжнародних відносинах більше не може бути прийнятною в Європі. Я говорю про нову Європейську Хартію Відповідальності.

У цьому документі країни могли б підтвердити свої попередні міжнародні зобов’язання. Хартія може також забезпечити чіткі інструменти і механізми, щоб покарати за порушення. Ми готові представити наші погляди і пропозиції по цьому Статуту для подальшого розгляду в ОБСЄ.

В травні цього року ми матимемо конференцію у Нью-Йорку щодо перегляду договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Дозвольте мені також зупинитися ще на одному важливому аспекті нинішньої міжнародної безпекової ситуації.

Це пов’язано з одним із наслідків української кризи, який я би назвав «порушена обіцянка Україні».

Я маю на увазі явне порушення Росією Будапештського меморандуму 1994 року, в якому, поряд з Великобританією і США, Росія зобов’язалася поважати суверенітет і територіальну цілісність моєї країни в обмін на вступ України до ДНЯЗ і відмову від ядерної зброї. Двадцять років тому ми віддали 1420 ядерних ракет в обмін на гарантію безпеки. А сьогодні, я вважаю, ми маємо право отримати нелетальну зброю для захисту нашої країни в рамках Будапештського меморандуму.

Я би також хотів звернути увагу на відсутність правової відповідальності відповідно до норм міжнародного права за цинічну і агресивну пропаганду, направлену на заохочення та розпалювання національної, расової чи релігійної ненависті.

Вважаю, що Росія має нести відповідальність за цинічну і незаконну пропаганду, що спричиняє релігійну та національну ворожнечу. За один рік відсоток людей, що погано ставилися до України, в Росії виріс з 26 до майже 60%.

Ми маємо створити законні міжнародні механізми та інструменти, які б протидіяли пропаганді і змусили би країни бути відповідальнішими та дотримуватися принципів невтручання у внутрішні справи інших країн.

Вже більше року Україна стикається з серйозними наслідками неоголошеної гібридної війни. Дуже важливо, щоб держави регіону приділяли більше уваги гібридним загрозам.

Зараз це не лише наша країна, це також Румунія, Болгарія, Литва і інші країни, які мають сусідні з Росією кордони, на рубежі яких проводяться дуже інтенсивні військові навчання.

Потрібна чітка стратегічна концепція з широким діапазоном інструментів реагування для вирішення цієї складної проблеми і підвищення відповідальності за застосування тактики гібридної війни.

Пані та панове!

Через кілька днів у Києві відбудеться Марш Єдності та Миру присвячений героям Майдану, щоб вшанувати пам’ять тих, хто боровся за свободу на своїй землі. Ми помолимося за тих, хто все ще за неї бореться.

Згадуючи найдраматичніші дні Майдану, я сподіваюся, що найважчий час кровопролиття на Донбасі вже закінчився. Адже я оптиміст. Ми прагнемо боротися за мир і трансформацію, нам необхідно дуже багато зробити для зміни нашої країни.

Ми чекаємо на Саміт східного партнерства у Ризі, я хочу зустрітися з моїми європейськими партнерами для того, щоб нарешті не обговорювати війну та санкції. Я хочу обговорювати те, як ми можемо співпрацювати у питанні посилення миру, підтримки реформ в Україні, як запровадити безвізовий режим для українського народу і як ми реалізуємо мрію українського народу щодо вступу до європейської спільноти.

Дякую і слава Україні!

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux