Трішки більше, ніж через тиждень на Вільнюському саміті стане відомо, чи Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС і цим самим ступить на шлях європейської інтеграції, чи ні. Якщо Угоду буде укладено, то незабаром буде запроваджено безвізовий режим поїздок громадян України до ЄС та створено зону вільної торгівлі з ЄС, а Україна отримає 10 років для реалізації реформ в економічній, соціальній, політичній сферах та підготовки, таким чином, держави до членства в ЄС. Якщо ж Угоду не буде підписано, то відповідні переговори буде відтерміновано на роки; у гіршому випадку держава може почати рухатись у напрямку очолюваного Росією Митного союзу. Про перспективи України, а також про те, що може принести Україні європейська інтеграція та Угода про асоціацію ми мали бесіду з Послом України в Угорщині Юрієм Мушкою.
- Шановний пане Посол, коли Ви востаннє давали нам інтерв’ю у минулому році, Ви сказали, що єдиний шлях для України – це європейська інтеграція. Які події відбулися у цій сфері впродовж року, яка дипломатична робота здійснювалася на цьому напрямку?
- З часу мого останнього інтерв’ю минуло більше року, однак і сьогодні я можу підтвердити те, що закріплено на законодавчому рівні: укладення Угоди про асоціацію та приєднання до ЄС є пріоритетом і стратегічною ціллю України. На цьому я хотів би зробити особливий наголос.
Що стосується другого питання, то, безперечно, ми провели значну дипломатичну роботу. Однак, чимало необхідно було зробити і в законодавчій сфері. Європейська інтеграція, включаючи Угоду про асоціацію – це не стільки зовнішня дипломатія, як робота на внутрішньодержавному рівні. Така угода не може бути реалізована за одну ніч. „Євроконформізм” – це внутрішньополітичне завдання. Необхідно внести зміни до законодавства – привести його у відповідність до норм ЄС. Європейські стандарти, положення та норми необхідно інтегрувати до правової системи України. Окрім того, існує чимало практичної роботи, як у сфері сільського господарства, так і в промисловості чи, для прикладу, у прикордонній сфері.
Візьмімо у якості прикладу питання запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України. Реалізація цього завдання складається з двох частин. Насамперед, необхідно створити європейську правову базу (що вже зроблено). Друга частина – практична. Візьмімо, наприклад, біометричні паспорти. Імплементація цього завдання трохи кульгала, однак зараз ми вже рухаємося по вірному шляху. Також необхідно було реформувати Міграційну службу, що є аналогом Відомства у справах імміграції та громадянства Угорщини: її слід було відокремити від міліції та перетворити у окреме відомство. У якості іншого прикладу візьмімо єдину систему прикордонного контролю: інформація про візу, яку ми видаємо в Будапешті, є доступною на кордоні та у Міністерстві внутрішніх справ. Отож, вся система є єдиним цілим, як і в Угорщині. Ми нещодавно створили таку систему, зазначена робота триває і надалі. Отож, існують такі практичні питання, які не помічаються одразу, однак за якими стоїть величезна праця.
- Це означає, що Україна, фактично, готова до безвізового режиму з Європейським Союзом?
- Ми прагнемо та докладаємо зусиль з тим, аби було підписано Угоду про асоціацію та створено зону вільної торгівлі з ЄС. Паралельно з цим ми прагнемо запровадження впродовж року безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС, адже в іншому випадку втрачається весь сенс наших зусиль. Ми наближаємося до Європи, а це щось означає, тож наші громадяни повинні бачити, що цей процес має певний позитив.
- Отож, Ви також сподіваєтеся виключно на те, що на Саміті 28-29 листопада ц.р. буде підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Це – єдиний сценарій, до якого Україна готується?
- Звичайно, до іншого ми і не можемо готуватися. Плану „Б” немає. Нема і бути не може. У законі не визначено двох цілей. Наша ціль – Європейський Союз, і у цьому питанні план „Б” неможливий.
- На жаль, я особисто не є великим оптимістом у питанні укладення Угоди про асоціацію, адже на сьогоднішній день все залежить від законопроекту щодо звільнення Юлії Тимошенко. А часу залишається дедалі менше.
- Україні залишилось виконати лише три вимоги ЄС. Це реформування органів прокуратури, внесення змін до виборчого законодавства та вирішення справи Тимошенко. Законопроекти з перших двох питань парламент ухвалив у першому читанні на початку листопада ц.р. Щодо законопроекту, що стосується Юлії Тимошенко, то з цього приводу наразі ведуться постійні переговори у парламенті та спеціально створеній робочій групі. Зазначений законопроект надасть можливість для лікування ув’язнених закордоном. Така можливість поширюватиметься не на всіх, але на певну категорію осіб. Не можна ухвалювати закон під одну людину, він має бути загальним. Саме через це наразі ведеться дискусія. Однак, вважаю, що до встановленого терміну зазначене питання вдасться вирішити.
- Як Ви вважаєте, чому Тимошенко настільки важлива для ЄС? З її справи роблять питання принципу?
- Для мене досить дивно, що доля країни – найбільшої у Європі – ставиться у залежність від долі однієї людини. Це неправильно. Водночас, торговельна суперечка з Росією, яка мала місце впродовж останніх кількох місяців, засвідчила важливість України. У зв’язку з цим зараз і Європа звернула свою увагу до України, усвідомлюючи небайдужість того, з ким вона буде. Впродовж останніх кількох місяців ми набагато сильніше відчули на собі увагу міжнародної спільноти. Раніше ми даремно повторювали, що ми велика – з точки зору як території, так і потенціалу – країна, це нікого особливо не цікавило. Сьогодні у цивілізованому світі немає людини, яка б не слідкувала за тим, у якому напрямку рухається Україна, адже всі розуміють її важливість. Наразі ведеться боротьба за Україну: достатньо лише глянути на дедалі кращі пропозиції, які надходять впродовж останніх двох тижнів на нашу адресу від Росії. Однак, вони лише підкреслюють важливість нашої держави. Ставки не рівнозначні, саме тому я вважаю хибним ставити долю країни в залежність від долі однієї людини.
- На думку експертів, у разі підписання Угоди про асоціацію, становище України одразу не покращиться, а потрібно буде принаймні 10 років для того, аби українські громадяни відчули переваги. Яка Ваша думка з цього приводу?
- Очевидно, що великі результати ми зможемо відчути лише через роки, адже для цього необхідно продовжити реалізацію реформ. Наша мета – не просто членство в ЄС заради самого членства, а завершення реформ не залежно від того, чи ми вступимо до ЄС, чи ні. Нам необхідно реформувати економіку та запровадити нарешті сучасні та енергозберігаючі технології. Якщо раніше Україна споживала 50 млрд. кубометрів газу, то зараз цей показник складає 18 млрд. Ми почали економити через високу ціну, однак те марнотратство, яке мало місце раніше, неприпустиме.
З іншого боку, Угода про асоціацію принесе помітні результати, адже по відношенню до певної категорії товарів буде знято мито та інші торговельні обмеження. Якщо українські товари потраплять на європейський ринок, результати стануть відчутними одразу. Матиме місце конкуренція, яку треба буде враховувати, однак це лише покращить якість наших товарів. Більші та суттєвіші результати, безперечно, стануть помітними через роки. Не існує чуда, яке б за один день змогло змінити життя в Україні. Це можемо зробити лише ми і лише ціною реформ, а вони потребують часу.
- Якщо подивитися дані українського експорту, то частка експорту до держав СНД складає 36%, а до ЄС за результатами минулого року цей показник складав 25%. Виходячи з подій останніх місяців можна прогнозувати, що Росія закриє свій ринок перед Україною, що може мати негативний вплив на українську економіку.
- За моїми даними, частка українського експорту до держав-членів ЄС складає 29%. Що стосується Росії, то вона не закриє і не зможе закрити свій ринок перед нами. Це російська пропаганда. Ті, хто думають, що Росія зможе обійтися без українських товарів, сильно помиляються. Так само, як ми не можемо обійтися без російських товарів. Співпрацю не можна припинити з дня на день.
- Чи не підніме Росія у якості відповіді митні тарифи?
- Митні тарифи можуть бути піднятими, але чим це пояснюватиметься? Коли Угорщина чи Польща вступили в ЄС, чи змінилися їхні відносини з Росією? Торговельний оборот між зазначеними країнами продовжує зростати, здійснюється співпраця, для прикладу, між угорськими та російськими підприємствами. Отож я запитую: як може Угода про асоціацію між Україною та ЄС мати такий негативний вплив на економічні відносини? Підхід, згідно з яким асоціація та майбутнє членство України в ЄС негативно вплинуть на українсько-російські відносини, помилковий. Це не змагання. Одне жодним чином не виключає інше. ЄС також має нормальну систему відносин з Росією.
- Виходячи з цьогорічних даних, торговельний оборот з Росією зменшився щонайменше на 10%.
- Якщо торгівлю штучно обмежувати, то, безперечно, оборот впаде. Однак, у довгостроковому періоді цього не можна робити. З дня на день рух вантажівок було зупинено. Але, потім його було відновлено, оскільки стала очевидною нанесена шкода. Імпорт певних товарів, шоколаду, для прикладу, ще не відновлено, з цього питання ще тривають переговори, однак доступ решти українських товарів на ринок Росії було відновлено, оскільки сама російська економіка потребує ці товари. З політичних міркувань економіку складно заблокувати – можна, звичайно, але лише на короткий проміжок часу.
- Обсяги експорту, для прикладу, української м’ясної чи молочної продукції до ЄС є досить незначними. Як це зміниться після скасування двостороннього мита? Які українські товари забезпечать, на Вашу думку, зростання експорту до ЄС?
- Насамперед, ми сподіваємося на збільшення експорту молочної продукції та м’яса птиці. Остання позиція вже може експортуватися до ЄС. Європейські експерти здійснили комплексну перевірку наших заводів та дозволити поставку продуктів птахівництва до держав ЄС. Того, що ми все можемо виробити, не достатньо, потрібно ще змогти це вивезти, а для цього необхідно відповідати певним правилам. У випадку продукції птахівництва – це вже позаду. Однак, якщо Угоди про асоціацію підписано не буде, перед нами не буде відкрито доступу на європейський ринок. Навіть якщо те курча буде золотим.
- Однозначна довгострокова ціль України – членство в ЄС. Яке місце в ЄС Україна могла б посісти? Я маю на увазі її економічну роль.
- По-перше, Україна – це, насамперед, країна чорнозему. 95% світового чорнозему зосереджено саме в Україні. Отож, зрозуміло, що Україна має значний сільськогосподарський потенціал. Експерти прогнозують, що у 2014 році Україна стане другим найбільшим експортером зерна у світі. Цей факт говорить сам за себе. Вся Європа не вирощує стільки зерна для експорту, як Україна. Якщо дивитися з цієї точки зору, то я переконаний, що Україна поверне собі славу „житниці Європи”, якою вона користувалася до Першої світової війни. Це дуже добра слава, якщо ми зможемо стати найбільшим виробником продукції харчування не лише у Європі, а й в усьому світі.
По-друге, Україна володіє великою територією, що дає значні можливості для здійснення будь-якої діяльності. Важка промисловість, виробництво літаків, ракет – все це відкриває перед ЄС такі перспективи, які дотепер були обмеженими. Я знаю небагато європейських держав, які можуть виготовити космічний корабель, а також здійснити весь цикл виробництва літака. Мені відомо про дві такі країни, Україна – третя.
Україна має майбутнє в ЄС. Водночас, і ЄС заінтересований в Україні, адже завдяки їй він зміцнюватиметься та збільшуватиме свій ринок. Окрім того, ми володіємо такими природними багатствами, як залізна руда та вугілля, на які завжди буде попит.
- Зміни, які Україні необхідно буде здійснити впродовж наступних десяти років, стосуються не лише економічних, а й серйозних політичних реформ – реформування судової системи, змін виборчого законодавства, подолання корупції, реформування органів прокуратури. Наскільки теперішня політична еліта готова до реалізації цих завдань?
- Корупцію необхідно подолати, однак ми вже продемонстрували значний прогрес у цьому питанні. Ми бачимо кількість корупційних справ, які потрапили до суду. Урядових політиків рівня міністра та заступника міністра було засуджено, зараз вони відбувають покарання у в’язницях або перебувають під судовим слідством. Це свідчить про те, що в Україні ведеться боротьба з корупцією. Те, що в інших країнах менше корупційних скандалів, не свідчить про відсутність там корупції.
- Якщо подивитися на шлях європейської інтеграції України, то можна припустити, що він, імовірно, передбачатиме, що рано чи пізно Україні доведеться відкрити двері перед НАТО.
- Я не можу прогнозувати такий розвиток подій, адже наші сьогоднішні зовнішньополітичні пріоритети не містять членства в НАТО. Наразі це питання не є на порядку денному.
- Це питання було б дуже актуальним і з точки зору становища Криму.
- Наразі ми не займаємося цією проблематикою. Однак, одне іншому не зважає. Візьмемо, для прикладу, Кіпр, який є розділеним. Це дуже проблемна держава, однак попри це вона стала членом ЄС. Україна також може без проблем стати членом ЄС при тому, що на Кримському півострові розташований російський флот. Я не бачу в цьому великої проблеми.
- Україна досить розділена у питанні європейської інтеграції, особливо, якщо оцінювати східні та західні області країни. У Києві також, наскільки мені відомо, ведеться досить сильна антиєвропейська кампанія. Який вплив на населення має російський тиск, а також спротив Росії євроінтеграційному курсу України?
- Більшість населення України підтримує європейську інтеграцію. Звичайно, рівень підтримки більший на заході, аніж на сході, однак це не означає ані наявність мінімальної підтримки на сході, ані відсутність противників євроінтеграції на заході. Всюди є така частка населення, яка підтримує крайнощі. На моє переконання, якщо хтось не розчарувався у „великій дружбі”, тому останні кроки Росії допомогли чітко зрозуміти, хто друг, а хто – сусід. ЄС також заявив про неприйнятність спроб однієї держав впливати на суверенне право іншої держави визначати свій зовнішньополітичний курс.
- Моє останнє запитання стосується українсько-угорських відносин. У минулому році український експорт в Угорщину склав 1,5 млрд. дол. США, що становить 2,19% загального українського експорту. Чи спостерігатиметься, на Вашу думку, суттєва активізація торговельних відносин між двома країнами після підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС?
- Безперечно, що обсяги торговельного обороту зростатимуть, адже відносини з ЄС поширюються, насамперед, на сусідні держави-члени ЄС – Угорщину, Словаччину, Польщу. За результатами восьми місяців поточного року торгівля між Україною та Угорщиною зросла на 8%. Водночас, мушу відзначити, що наразі приріст угорського експорту відбувається дещо швидшими темпами, аніж українського. Однак, наприкінці року ці цифри зростуть ще більше, адже багато угод закривається саме в кінці року. На мою думку, за результатами 2013 року ми матимемо зростання торговельного обороту у приблизно 10%, що є хорошим показником, особливо зважаючи на той факт, що обидві держави ще не подолали наслідки економічної кризи.
- Чи існує імовірність того, що через кілька років на полицях угорських магазинів можна буде зустріти дедалі більше українських товарів?
Я сподіваюся, що українські товари з’являться на полицях угорських магазинів. Однак, досить важко буде потрапити на угорський ринок готової продукції, адже Угорщина значною мірою сама забезпечує власні продовольчі потреби. Україна також на 95% забезпечує себе сільськогосподарською продукцією. Ми імпортуємо лише ті товари, які не виробляються в Україні – екзотичні фрукти чи рис, наприклад. Водночас, існують перспективи для співпраці, наприклад у сфері торгівлі свининою, якої в Україні ще все замало. У цьому випадку може йтися про імпорт, адже в Угорщині свинарство є традиційною галуззю, і ми навіть якщо захочемо, не зможемо робити це краще, ніж угорці. В Угорщині існують такі товари, як фуагра та свинина, які є традиційними, і я не думаю, що їх можна подолати конкуренцією.
- Дуже дякую за розмову, пане Посол!