„Мета України – повноправне членство в ЄС”
- Останній раз Прем’єр-міністр України відвідав Угорщину у 2007 році. Яка була мета нещодавнього візиту?
Прем’єр-міністр України Микола Азаров здійснив офіційний візит до Угорщини 27-29 березня 2013 року. Метою візиту було поглиблення двосторонніх відносин. Ми обговорили всі сфери двосторонньої взаємодії. Насамперед йшлося про економічну складову: питання енергетики, розвитку прикордонної інфраструктури та пунктів пропуску.
- Програма візиту також передбачала відвідання компаній?
Прем’єр-міністр відвідав сільськогосподарське підприємство у Бічке, а також водоочисні споруди в Етєку. Ми б хотіли використовувати і в Україні такі сучасні та екологічно безпечні технології. Прем’єр-міністр також відвідав завод „Гедеон Ріхтер”. Згідно з даними зазначеної компанії, український ринок належить до числа ринків, які найбільш динамічно розвиваються. Окрім того, Микола Азаров зустрівся з представниками угорських ділових кіл та компаній „ОТП”, „Wizz Air” і ТОВ „Kész”, які представлені на українському ринку.
- Які домовленості було досягнуто?
Ми домовилися про розвиток прикордонних регіонів двох країн, незабаром будуть відкриті нові пункти пропуску. Умовою відкриття пункту пропуску для вантажного транспорту є об’їзна дорога протяжністю 15 км, у будівництві якої угорська сторона запропонувала свою допомогу. Також було досягнуто домовленості у сфері енергетики: ми збільшимо поставки електроенергії до Угорщини, оскільки у нас вона є у надлишку. Впродовж останніх трьох років обсяги поставок української електроенергії до Угорщини збільшилися у шість разів. Таким чином, ми досягли докризового показника. Іншою важливою сферою є забезпечення безпеки та обслуговування атомних електростанцій. Угорські експерти напрацювали дуже хороші технології у цьому зв’язку. Ми сподіваємося, що відповідні угорські компанії допоможуть нам підвищити безпеку та ефективність українських АЕС (для прикладу, на сьогоднішній день в Україні функціонує 4 електростанції та 15 енергоблоків такого ж типу, які і енергоблоки Пакшської АЕС). В день візиту було здійснено перші поставки газу з Західної Європи до України через Угорщину за реверсною схемою. Зараз дешевше отримувати газ з Європи, аніж імпортувати його безпосередньо з Москви. Це трохи дивно. Ми звикли до того, що газ йде зі Сходу на Захід, а зараз маємо протилежну ситуацію.
- Які ще питання були порушені на переговорах?
Йшлося про міжлюдські контакти. У рамках культурно-гуманітарного співробітництва ми проводитимемо в обох країнах дні, тижні культури. Важливі також питання забезпечення прав національних меншин (в Україні проживає 160 тисяч етнічних угорців). Незабаром буде проведено засідання Змішаної комісії з питань забезпечення прав національних меншин та вироблено спільний протокол. Що стосується освітньої сфери, то Прем’єр-міністр Угорщини В.Орбан запропонував надання стипендій 50-100 студентам щорічно. В Україні також є хороші університети, технічні та інші спеціальності, і такі, які недоцільно створювати в Угорщині. Це вірно і з точністю до навпаки. В обох країнах є надлишок юристів та економістів, однак інженерів чи технологів знайти важко.
- Чи йшлося про європейську інтеграцію України?
Питання євроінтеграції було однією з центральних тем переговорів. Угорська сторона підтвердила підтримку євроінтеграційних намірів нашої держави та підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС на Вільнюському саміті „Східного партнерства” у листопаді. Це наріжний камінь до повноправного членства України в ЄС, що є стратегічною ціллю зовнішньої політики України, як це зазначено в нашому законодавстві. Звичайно, кожен сусід – наш стратегічний партнер, ми підтримуємо хороші відносини з Росією, Білоруссю та іншими країнами. Росія – наш дуже важливий партнер, близько 30% товарообігу України припадає саме на Росію, ще 30% – на ЄС, а решта – на інші країни світу. Отож, ніхто не перебуває у монопольному становищі. У грудні 2012 року Європейська Рада визначила передумови підписання Угоди про асоціацію.
- Що вдалося дотепер реалізувати з метою підписання у листопаді Угоди про асоціацію Україна – ЄС?
Ми розпочали удосконалення виборчого законодавства з метою приведення його у відповідність до норм ЄС. Ми також здійснюємо реформу системи правосуддя. У листопаді 2012 року набув чинності новий Кримінальний Процесуальний кодекс, який був схвально оцінений Венеціанською комісією. Ми вже ухвалили закон про адвокатуру, зараз триває реформа органів прокуратури. Європейський Парламент та Верховна Рада України ратифікували „посилену” Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. У цьому питанні значну допомогу надавала і Угорщина. У нас немає проблем з угорськими дипломатичними та консульськими установами: рівень відмов у наданні віз громадянам України складає 0,7%. Угорський досвід свідчить про те, що Україна не містить міграційних ризиків для Європи. Що стосується безвізового діалогу, то ми завершили виконання першої, законодавчої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму з Україною, що має бути схвалено ЄС. Ми вже видаємо біометричні паспорти, діє уніфікована система контролю на пунктах пропуску. Переконаний, що максимум через півтора року ми зможемо досягнути скасування візового режиму між Україною та ЄС. Слід зазначити, що громадяни держав-членів ЄС з 2005 року мають можливість безвізового в’їзду на територію України.
- Ми маємо також дуже чутливе законодавче питання.
Україну звинувачують у недотриманні демократичних принципів та використанні Кримінального кодексу проти окремих політиків. Європа критикувала нас за справи Луценка і Тимошенко. Оскільки у справі Юрія Луценка були необхідні юридичні підстави, Президент України Віктор Янукович своїм Указом помилував колишнього Міністра внутрішніх справ України, а також екс-Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука. Обох осіб було звільнено. Що стосується Юлії Тимошенко, то проти колишнього Прем’єр-міністра України триває провадження іншої справи. Беручи до уваги вищезазначене, не можна звинувачувати Україну у використанні своєї системи правосуддя проти політиків.