Посольство України в Угорщині

, Київ 19:10

Українці в Угорщині

Українська громада в Угорщині

Законом Угорщини «Про права національних і етнічних меншин» від 1993 року визначено, що «національною і етнічною меншиною вважається така група населення Угорщини, яка щонайменше одне століття є вітчизняною і яка у середовищі населення держави є чисельною меншістю». Представники національних меншин мають громадянство Угорщини і вирізняються серед більшої частини населення своєю мовою, культурою, традиціями. Дія закону не поширюється на біженців, мігрантів, іноземних громадян, що поселилися в країні. Крім українців, меншинами в Угорщині визнані також болгари, вірмени, греки, німці, поляки, роми, румуни, русини, серби, словаки, словенці та хорвати.

В Угорщині проживають представники 30 національностей, 12 з яких офіційно визнані державою як історичні національні меншини, а 1 (роми) – етнічною меншиною. 

Незважаючи на те, що Угорщина є практично мононаціональною державою, увага до національних меншин підвищена. Політичні, економічні, освітні та соціальні права нацменшин Угорщини гарантуються відповідними законами і виключають будь-яку дискримінацію за національною ознакою.

Українці, які проживають в Угорщині – це, в основному, вихідці із Західної України та Закарпаття, які переселилися до Угорщини протягом другої половини ХХ ст. Йдеться, переважно, про українців-мігрантів першого і другого поколінь, які створили сім’ї або разом з українськими родинами переїхали на постійне проживання до Угорщини. Дана група є свідомою і активною частиною українства, відіграє провідну роль у громадсько-культурному житті Товариства української культури Угорщини.

Русини є корінним етносом Угорщини, який постійно проживав у її східних районах. Протягом ХІХ ст. переважна більшість їх представників була асимільована і під час наступних переписів населення почала записувати себе угорцями. Незважаючи на те, що процеси асиміляції завершилися давно, окремі русини на культурно-побутовому рівні продовжують зберігати свої національні звичаї і традиції. Вони об’єднані в Товаристві угорських русинів.

Згідно з останнім переписом населення Угорщини (жовтень – листопад 2011 року), на території Угорщини визнає себе українцями 5633 особи, русинами – 3323 особи, що разом становить 8956 осіб проти 6168 осіб відповідно до перепису населення 2001 р. та 674 – відповідно до перепису населення 1990 р. Внаслідок цього, українсько-русинська етнічна група за чисельністю посіла шосте місце серед 13-ти історичних національних меншин Угорщини (після ромів, німців, словаків, румунів та хорватів).

Відповідно до перепису населення 2011 р., 3384 особи в Угорщині визнають українську мову в якості рідної та 999 осіб – русинську і активно дотримуються національних та культурних традицій.

Основним центром проживання українців та русинів є Будапешт, в якому мешкає 1643 українці та 643 русини. Понад 30 % українців Угорщини мають вищу освіту. У Будапешті ця частка перевищує 40 %. У регіонах проживають переважно представники масових робочих професій. За освітнім рівнем українська громада переважає всі інші національні меншини Угорщини.

Правовий статус української та русинської національних меншин в Угорщині визначається Конституцією Угорщини (чинна з 1 січня 2012 р.), законами Угорщини, двосторонніми документами, укладеними між Україною та Угорщиною. Це, насамперед, Закон Угорщини “Про права національних меншин” від 2011 р.; Закон Угорщини „Про вибори депутатів Державних Зборів” від 2011 р.; Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та УР від 6 грудня 1991 р.; українсько-угорська Декларація про основні напрямки співробітництва в гуманітарній сфері від 31 травня 1991 р.; українсько-угорська Декларація про принципи співробітництва по забезпеченню прав національних меншин від 31 травня 1991 р.; Угода між Урядом України та Урядом УР про співробітництво в галузі культури, освіти та науки від 4 квітня 1995 р.; Угода про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і наукові ступені, виданих в Україні та УР від 27 жовтня 1998 р.

Важливе місце у правовому захисті українців Угорщини відіграє Змішана українсько-угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин, яка після її створення у 1991 р. провела 15 засідань (останнє відбулося в Будапешті 19-20 грудня 2011 року, однак підсумкового Протоколу підписано не було через розбіжності у поглядах сторін. Наразі сторонами узгоджуються можливі терміни проведення другого раунду 15-го засідання вищезгаданої Комісії. 

У системі органів влади Угорщини органи самоврядування 13-ти національних меншин, у тому числі й українців та русинів, підпорядковуються Державному секретаріату з питань національних меншин, релігії та цивільних зв’язків Міністерства людських ресурсів Угорщини.

В Угорщині офіційно зареєстровано та діє кілька товариств та культурно-просвітніх організацій української і русинської громад: Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), Державне товариство угорських русинів (ДТУР), Товариство української інтелігенції Угорщини (ТУІУ), низка наукових товариств україністики та русиністики. Всі вони є громадськими організаціями.

 Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ)

ТУКУ утворилося 16.07.1991 р. і стало центром збереження і розвитку української культури Угорщини. Статус діяльності – культурно-освітній.

Очолює Товариство Перший заступник Голови Світового конгресу українців, Голова Європейського конгресу українців, речник української меншини Державних Зборів Угорщини Ярослава Хортяні.

До значних результатів діяльності ТУКУ слід віднести: відкриття меморіальної дошки на честь 160-річчя видання у Будапешті Альманаху „Русалка Дністровая” 20 лютого 1998 р., меморіальної дошки у м.Токай на честь перебування в Угорщині відомого українського філософа Григорія Сковороди 20 березня 1998 р., пам’ятника королю Угорщини Андрашу І та його дружині українській княжні Анастасії, дочці Ярослава Мудрого у м. Тіхань 17 листопада 2001 р., меморіальної дошки Лесі Українці в Олександрійській національній бібліотеці в Єгипті 08 травня 2002 р., пам’ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні  у м. Будапешт 29 квітня 2009 р., меморіального знаку жертвам Голодомору 1932-1933 р. в Україні у м. Чомор 27 листопада 2010 р.

Традиційними літературно-мистецькими заходами ТУКУ стали святкування днів української культури в Угорщині, днів народження Лесі Українки, Тараса Шевченка, днів Незалежності України, інших визначних подій української історії. За участі Президента УР Ф.Мадла відзначено 950-у річницю відкриття в м.Тіхань першої християнської церкви в Угорщині 22 травня 2005 р.

Товариство проводить активну інформаційно-видавничу діяльність.

За результатами виборів до органів самоврядування національних та етнічних меншин Угорщини 12 жовтня 2014 р. ТУКУ отримало 70 депутатських мандатів. Вибори до Державного самоврядування українців Угорщини (ДСУУ) відбулися 29 жовтня 2014 р. У зв’язку з тим, що у квітні 2014 року голова ДСУУ та ТУКУ Я.Хортяні була обрана речником української меншини Державних Зборів Угорщини, вона склала свій депутатський мандат депутата ДСУУ. Головою Державного самоврядування було обрано Юрія Кравченка, який раніше обіймав посаду першого заступника голови ДСУУ. Першим заступником голови ДСУУ було обрано В.Штефуцу, другим заступником – Н.Шойтош-Запоточну. Українські самоврядування створені також у 9 районах Будапешта та в містах Варпалота, Вац, Веспрем, Мішкольц, Ніредьгаза, Сегед та Солнок. Державне самоврядування українців Угорщини налічує 15 депутатів, Столичне самоврядування – 7.

 Державне товариство угорських русинів

Державне товариство угорських русинів (ДТУР) утворилося у 1993 р., об’єднує понад тисячу русинів Угорщини.

За результатами виборів до органів самоврядування національних та етнічних меншин Угорщини 12 жовтня 2014 р. ДТУР здобуло 100 депутатських мандатів, решта менших русинських організацій – 59 мандатів. Державне самоврядування русинів Угорщини, сформоване 28 жовтня 2014 р., очолив Віктор Крамаренко. 

 Товариство української інтелігенції Угорщини (ТУІУ)

Товариство утворилося у 1995 р., об’єднує незначну частину української інтелігенції (20-25 осіб). Організували Товариство покійний Омелян Русин та його нечисельні прихильники. В даний час ТУІУ керують Є.В. Русин (вдова О.І.Русина) та кілька близьких до неї осіб. Активної діяльності ТУІУ не проводить.

 

Забезпечення освітніх, мовних та культурних потреб українців Угорщини

За сприяння ТУКУ у Будапешті, Ніредьгазі та Варпалоті діють українські недільні школі, по 3 класи. Фінансування шкіл здійснюється за рахунок державних коштів. На навчальний рік з бюджету ДСУУ виділяється близько 600 тис. форинтів (близько 3 тис. дол. США). Програма вільна. Школи не мають угорської акредитації, оскільки ДСУУ відмовляється від неї, вважаючи, що це створить підстави для втручання угорської влади в навчальний процес.

Кафедри українознавства в Угорщині:

- з  1993 року в Ніредьгазькому Інституті діє кафедра україністики та русинології. Завідувач кафедрою – доктор Золтан Андраш.

- з 1997 року в Сегедському науковому університеті при кафедрі слов’янської філології викладається як спеціальність українська філологія. Завідувач кафедрою – доктор Мігай Кочіш.

- з 2002 року в Будапештському університеті ім.Л.Етвеша діє кафедра україністики в рамках Інституту слов’янської та балтійської філології. Завідувач кафедрою – доктор Золтан Андраш.

Відповідно до Закону “Про права національних меншин” 2011 р., у населеному пункті, де 20 % і більше населення визнають свою приналежність до однієї з національних меншин, поряд з офіційною угорською мовою, офіційною мовою в даному населеному пункті визнається і мова цієї національної меншини. Тому, в такому населеному пункті вся офіційна документація ведеться двома мовами. Теоретично, відповідно до Закону, українська мова може бути регіональною, проте таких населених пунктів в Угорщині не існує. Українська мова є лише мовою національної меншини.

Частиною ІІІ Хартії регіональних мов або мов меншин, Угорщина взяла на себе зобов’язання щодо захисту хорватської, німецької, румунської, сербської, словацької, словенської, ромської та беаської мов. Однак, більшості мов національних меншин Угорщини, у тому числі й українській, щодо яких Угорщина взяла зобов’язання лише за Частиною ІІ, фактично надається такий же рівень підтримки у сфері ЗМІ та культури, як і мовам, які користуються захистом за Частиною ІІІ.

У художньо-мистецькому житті українців активну роль відіграють жіночий хор „Берегиня”, молодіжний танцювальний ансамбль “Веселка” та український драмтеатр.

 

Державне самоврядування українців Угорщини (ДСУУ, Magyarországi Ukrán Országos Önkormányzat) та Товариство української культури Угорщини (ТУКУ, Magyarországi Ukrán Kulturális Egyesület) мають Інтернет-сторінку www.ukrajinci.hu. Зазначений адрес є єдиною веб-сторінкою всіх українських організацій Угорщини, де знаходиться також і Інтернет-видання української громади «Громада».