Посольство України в Угорщині

, Київ 01:05

Відповіді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорщині Любові Непоп на запитання угорського видання "Мадяр Наранч"

19 жовтня, 15:40

1) Чи розраховував український уряд на такий сильний міжнародний протест у зв’язку з законом про освіту?  Як би Ви оцінили заяви угорського уряду співвідносно з іншими зацікавленими партнерами?

Передусім скажу, що, враховуючи, що стаття 7 закону стосується питання освіти нацменшин, у процесі її підготовки велися консультації з представниками національних громад нашої країни. Внесені в ході обговорення у парламенті корективи до цієї статті не змінюють суті кроків, які попередньо планувалися в контексті її реалізації.

Підвищений інтерес до статті 7 є природнім з боку наших партнерів, які мають відповідні національні меншини в Україні. Ми запропонували всім діалог з цього питання. Ведемо активне обговорення з Румунією. Надані роз'яснення Греції. Є нормальний діалог з Польщею. Після наданої детальної інформації позитивно оцінено можливості надані новим законом для нацменшин з боку Болгарії. Всюди виходимо з конструктивного підходу.

Такий самий діалог ми запропонували і Угорщині. Відповідну готовність підтвердив Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який з цією метою відвідав Будапешт 12 жовтня.

Так як в процесі підготовки закону наші експерти перевірили його відповідність Конституції, міднародним нормам і нашим зобов»язнанням, ми зі здивуванням сприйняли емоційні заяви наших угорських партнерів. На нашу думку, потрібно покласти край поширенню міфів про закон і перейти до розмови експертів.

2) Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав угорську дипломатію,  щоб до врегулювання цього питання блокувалися усі українські ініціативи,  а також важливі для України питання на міжнародній арені. Які ініціативи можуть потрапити під загрозу таким чином? Чи вважаєте можливим, що цей заклик пошириться і на санкції ЄС проти РФ?

Звісно, Угорщина має право і можливість блокувати певні ініціативи України. Але цим вона шкодить і угорській меншин.

Чи необхідне подальше нагнітання напруги, коли є можливість для діалогу і взаємодії?  Імплементація закону має врахувати особливості кожної, в тому числі угорської, меншини, про що ми неодноразово заявили.

Ми переконані, що закон не порушує жодних правових норм, угорська сторона натомість наразі має сумнів щодо цього. Ми звернулися до Венеціанської комісії і запропонували зачекати її рішення. Висновки ВК будуть враховані. Це - конкретний вихід із ситуації. Не бачу причин, щоб його не підтримати. Тим більше в понеділок за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі  Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Ф.Могеріні зазначила, що ЄС чекатиме на висновки Венеціанської комісії, до якого було направлено запит щодо імплементації закону.

Я сподіваюся, що угорська сторона прийме нашу пропозицію і ми відновимо традиційно дружнє і партнерське співробітництво.

 Щодо санкцій проти РФ. Питання територіальної цілісності не може ставитися під сумнів за жодних умов. Це - основоположні речі. Я просто навіть думки не можу допустити, що Угорщина може стати на бік російської агресії, виступити проти санкцій проти РФ, введених як за незаконну анексію Криму, так і за невиконання Мінських домовленостей. Це питання безпеки не лише України,  а і всієї Європи.  В решті решт,  якщо поглянути на це питання з точки зору і підтримки Будапештом угорської громади в Україні,  то для українських угорців, як і для всіх громадян, є ключовим відновлення миру та територіальної цілісності. Серед імен 10000 загиблих в Україні є чимало й угорських. Не забуваймо про моїх співвітчизників угорського походження, які боронять свою країну від російської агресії.

3) Віце-президент парламенту Ірина Геращенко заявила, що "окремі угорські і румунські представники робили такі заяви, які можна розцінити і як прикриті територіальні претензії до України". Павло Клімкін наголосив у Будапешті на прес-конференції, що невірно ставити під питання територіальну цілісність інших країн. Що саме вони мали на увазі? Угорський уряд у який спосіб ставить під питання територіальну цілісність України?     

Міністр Клімкін відповів на запитання щодо демонстрації, яка планувалася і відбулася у п'ятницю під Посольством України в Будапешті. Він наголосив, що ми не проти самої акції, адже це вияв демократії. Ми в Україні платимо за демократію власними життями, тому знаємо її цінність. Але якщо хтось виступає з гаслами про самовизначення рігіонів інших країн, то це вже інша справа. У 2014 році під прикриттям аналогічних вимог Росія почала війну проти України. Тому ми чутливості сприймаємо будь-який виступ, який може бути розцінено як неповага до нашої територіальної цілісності. Це лише допомагає Росії, яка шукає подальші приводи для розширення своєї гібридної війни.

Переконана, що свобода зібрання і свобода слова не легітимізує проведення акції за самовизначення Закарпаття, виступ на акції у футболці з написами  "Крим по закону належить Росії. Закарпаття по закону належить Угорщині. Самовизначення всім пригніченим народам, примушеним жити в Україні", заохочення Закарпаття слідувати прикладу Косова. Вважаю, що це однозначна неповага до територіальної цілісності України.  І це повинно засуджуватися і отримувати відповідну оцінку. До речі, прикметнo,  що відеозйомку цієї акції оприлюднив сайт з російською режмтрацією. 

Думаю, нам всім варто замислитися над тим, як ситуацію довкола непорозумінь щодо закону і емоційну реакцію використовує Росія на шкоду нашим двом країнам і народам.

4) Які цифри підтверджують недостатнє володіння українською мовою учнів,  що навчаються угорською? Немає побоювань, що після завершення перших чотирьох класів вони і надалі не зможуть так вивчити української мову, щоб на ній засвоювати окремі предмети?

Минулого року в  Берегівському районі 75% випускників угорськомовних шкіл не пройшли зовнішнє  незалежне оцінювання з української мови. 

Щодо переходу на нову систему навчання, то це більш довгий процес, саме тому закон передбачає перехідний період.

Ви праві, що у рамках вивчення української мови як предмета в початкових класах діти мають отримати рівень знань, який їм дозволить вчити предмети українською з 5 класу. Тут і питання методології,  і питання кількості уроків, які мають бути визначені відповідно до потреб меншини.

Необхідно узгодити, скільки і які саме предмети з 5 класу вивчатимуться українською, які надалі - угорською. Якою буде пропорція і як вона змінюватиметься. Стаття 7 має перехідний період для імплементації саме беручи до уваги те, що всі ці питання треба обговорити і узгодити. Мета - не асиміляція, не створення труднощів, а поступовий плавний процес, результатом якого буде збереження рідної мови і на тому ж рівні засвоєння державної. 

Для цього необхідно подбати і про підвищення кваліфікації (а не про звільнення) вчителів, про підручники і словники, щоб існуючі школи могли ефективно функціонувати (а не закриватися). Дивно знову і знову чути твердження про закриття угорських шкіл і звільнення вчителів внаслідок нового закону, попри всі наші спростування цієї тези. Ще раз підтверджу, що такого наміру немає. Дуже прошу це почути.

5) Чому лише в комунальних, тобто що належать самоврядуванню, школах новий закон гарантує право на навчання рідною мовою? Чому закон робить різницю між правом на використання рідної мови між нацменшинами і корінними народами?

У законі мова йде і про державні, і про комунальні школи, тому жодної дискримінації немає. Що стосується корінних народів і національних меншин, то законодавці віднесли до корінних тільки ті народи, які не мають власної держави за межами України.

6) Відповідно до позиції українського уряду з-за нового закону не буде закриття шкіл. Закон водночас викладання рідною мовою у 1-4 класі дозволяє лише в окремих класах, в рамках шкіл, де в цілому викладання ведеться державною мовою. В більшості ж угорських шкіл наразі лише угорськомовні класи є.  Їм потрібно створити українські класи, щоб залишитися?

Про це мова не йде. Як зазначив і Міністр Клімкін, жоден заклад з викладанням мовою меншин не буде закритий. Ми хочемо лише розширити володіння державною мовою за рахунок того, що збільшимо кількість предметів, що викладатимуться державною мовою, сприяючи в так спосіб її засвоєнню.  Але деталі цього мають бути вироблені в законі про середню освіту, що розробляється.

7) Чи є данні про володіння українською мовою на даний момент вчителів, що викладають угорською? Як можна за такий короткий час їх перевчити? 

Перед прийняттям закону міністерство освіти оцінило рівень володіння українською мовою вчителів, що викладають у школах, де навчання ведеться мовами нацменшин, і переважна більшість з них може викладати і державною мовою. Більшість вчителів отримали світу в університетах з українською мовою викладання, тому для них не складе проблеми, щоб передати знання і українською мовою. Крім того, перехід буде послідовним.   І Міністерство освіти вже запланувало перекваліфікацію і підвищення кваліфікації вчителів,   видання словників,  що дозволить учням засвоїти знання на обох мовах.

8) Хто буде вирішувати, якими будуть ті "декілька" предметів,  які і в старших класах можна буде вчити угорською мовою? Які правила стосуватимуться далі вищих навчальних закладів з угорською мовою навчання?    

Закон про середню освіту має визначити далі верхню і нижню межу предметів, що повинні викладатися українською мовою, а школи вже самі вирішать про точне використання цих меж при складанні навчальних планів. Що стосується закладів вищої освіти, їх не стосуються передбачені цим новим законом зміни.

Але це все вже експертні питання.

Саме для того, щоб обговорити ці та інші більш детальні питання, які належать до компетенції експертів,  ми запропонували здійснити візит Міністра людських ресурсів Угорщини З.Балога в Україну 19 жовтня.

9) Українська Конституція гарантує національним меншинам право на навчання чи вчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах. Конституційний суд так роз'яснив це положення,  що  поряд з державною мовою в процесі навчання можуть використовуватися та вивчати національні мови.  Так само конституційним приципом є і те, що вже надані права гарантуються і не можуть бути відібрані. В цьому контексті не думаєте,  що новий закон порушувати конституцію? 

Я не є фахівцем з конституційного права, тому можу послатися лише на згадане і Вами роз'яснення Конституційного суду. Не думаю, що він тлумачив би Конституцію в спосіб, який суперечить її духу.

Згідно з новим законом представники національних меншин будуть так само отримувати освіту національною мовою, водночас буде впроваджено і предмети державною мовою та гарантовано її належне засвоєння. Йдеться не про позбавлення права, а про зміну пропорцій з тим, щоб забезпечити право на вільну самореалізацію на території всієї країни.

Я часто чую аргумент: може угорці в Україні не хочуть знати українську мову, їм достатньо того, що вони наразі мають і не треба іншого, читай - більшого.

Я абсолютно з цим не погоджуюся. Коли діти йдуть у школу, їм здебільшого не хочеться навчатися. Продовжувати гратися було б набагато веселіше. Але батьки знають, що вчитися треба, щоб мати майбутнє. Держава також має піклуватися про молоде покоління як про своїх дітей. Давайте не будемо вирішувати за них, де і що вони захочуть вчити, коли підростуть. Давайте просто дамо їм все, що ми можемо дати - рідну мову і національну ідентичність у поєднанні з державною мовою і громадянською свідомістю. В нинішній Європі, де історія об'єднала стільки національностей разом, інакше і бути не може. А спекулювання на цій темі активно розгортає Росія, яка саме захистом співвітчизників мотивувала анексію Криму і війну, полігоном для якої стала саме здебільшого російськомовна східна частина України.

Тому давайте будемо разом протистояти всім спекуляція і повернемося до діалогу.