Посольство України в Угорщині

, Київ 19:10

Посол України: «Ми готові обговорювати освітній закон»

09 жовтня, 18:53

Не кожен предмет буде викладатися українською мовою, школам теж залишається простір для дії після того, як буде введено в дію новий закон про освіту, який викликає значні суперечки, - зазначила нашій газеті Посол України в Будапешті Любов Непоп, яка заперечує, що законодавчий акт означає асиміляцію.

25 вересня Президент України П.Порошенко підписав закон про освіту, який спричинив велику бурю і цим самим підсилив і так велике міжнародне обурення.

Діючий до цього часу закон надавав можливість угорській меншині Закарпаття отримувати угорськомовну освіту від дитячого садка до вищих навчальних закладів, у той час як відповідно до нового закону про освіту мовами національних меншин може бути викладання лише у дитячих садках та початкових класах загальноосвітніх шкіл національних меншин.

Тут українську мову викладали би як іноземну, однак потім з п’ятого класу з’явилися б предмети, викладання яких мало би здійснюватися лише українською мовою, закон хоче надати практичні знання українською у сфері математики, економіки, загальної освіти та у прикладній сфері. Наразі 16 тисяч угорських учнів навчаються у 100 школах національної меншини.

Щодо конкретної імплементації зазначеного закону залишається багато запитань і не ясно, яким чином це стосується вищої освіти. Правила будуть вводитися поступово протягом 12 років і ті особи, які розпочнуть своє навчання у 2018 році, ще завершать своє навчання за старими правилами. Новий закон про освіту поряд з цим збільшує період навчання з 11 років до 12, а кількість обов’язкових предметів скорочує з 22 до 9, передбачає підвищення заробітної плати і замість попередньої, яка базувалася ще на радянських традиціях, централізації передбачає децентралізацію та надання автономії у розробці навчальних програм.

Проти закону виступили материнські батьківщини проживаючих в Україні національних меншин, зокрема й Угорщина. Відповідно до своєї звички Петер Сійярто почав сильну контратаку, обіцяючи проблеми та називаючи це ударом в спину з боку України, в той час як Угорщина на всіх фронтах підтримувала Україну (наприклад в запровадженні безвізового режиму), водночас Україна приймає таке рішення, згідно з яким угорці Закарпаття після 4 класу в державних школах змушені будуть навчатися виключно українською, а не рідною мовою. Сійярто викликав українського Посла, звернувся до ООН та гарантував, що для України крок у відповідь буде «болючим». Українці виступили проти такої тональності. За декілька днів до Угорщини прибуде Міністр закордонних справ України П.Клімкін, але до цього Петер Сійярто в понеділок в Ужгороді особисто отримає інформацію щодо ситуації на місці. Ми звернулися до Посла України в Будапешті Любові Непоп, яка електронною поштою відповіла на наші запитання.  

hvg.hu: ЄС захищає права меншин на освіту. У Закарпатті існує багато угорських загальноосвітніх шкіл, в яких (а також в загальноосвітніх школах у старших класах) відповідно до закону зараз вже можна буде викладати  тільки українською мовою. Який простір залишається для  освіти угорською мовою? Чи справді угорській державі потрібно буде відкривати приватні школи в цьому регіоні?

Любов Непоп: Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що відповідно до принципу поступовості частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми. Крім того, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами. Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови.

hvg.hu: Зрозуміло, що Україна прагне захиститися від російського впливу, який базується на російській меншині, але який простір залишиться у меншин для збереження культурної ідентичності?

Л.Н.: Не йде мова про те, що цей закон був би спрямований проти будь-якої меншини, але дійсно використовуючи як привід захист російськомовної меншини, Росія розпочала анексію Криму та зараз веде війну на сході України. Тому зміцнення державного статусу української мови є питанням національної безпеки для України, оскільки українська державна мова повинна зайняти роль об'єднуючого чинника, що, на жаль, їй не вдалося зробити раніше. Але це не асиміляція. Меншини продовжуватимуть користуватись всіма тими правами, які їм і до цього давали закони для збереження своєї національної та культурної ідентичності.

hvg.hu: Чи не є контпродуктивним обов'язкове використання української мови? Чи не матиме це зворотнього ефекту і у кінцевому результаті чи не призведе до обмеження розширення української мови, тобто діятиме проти цілей закону?

Л.Н.: Дивіться, внаслідок багатостолітньої російської колонізації України, українська мова була пригніченою у своїй власній країні. Тому ми змушені вживати заходів, які захищають українську мову. І переважна більшість населення це підтримує.

hvg.hu: Наскільки готова Україна внести зміни до закону в світлі критики ззовні?

Л.Н.: Ми неодноразово заявляли, що готові до подальших переговорів як з лідерами нацменшин, так і з нашими іноземними партнерами. Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов'язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону.

hvg.hu: Наскільки, на вашу думку, є ефективною риторика, аргументація та обіцяні погрози угорської сторони?

Л.Н.: На мій погляд, дуже важливо розуміти почуття один одного, але в той же час ми повинні піднятися над емоційними проявами, щоб змогти зняти напругу, яка склалася. Ми – прибічники конструктивних та врівноважених переговорів. І ми дотримуємося цієї позиції. 12 жовтня Міністр закордонних справ Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня ми чекаємо Міністра людських ресурсів Золтана Балога у Києві. Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!

З оригіналом статті можна ознайомитися за посиланням.