Посольство України в Угорщині

, Київ 14:20

У Будапешті відбулася презентація фільму "Померти за Україну"

27 квітня, 09:39

26 лютого Посол України в Угорщині Любов Непоп взяла участь у презентації документального фільму "Померти за Україну", знятого угорськими кінематографістами.

Фільм розповідає про трагедії декількох угорських сімей, які втратили своїх рідних, боронячи Україну від російської агресії, а також про українських громадян різних національностей, які пішли зі зброєю в руках відстоювати свободу, цілісність та європейське майбутнє своєї країни і повернулися з пекла, створеного на українській землі агресією Росії.

Промова Посла на презентації фільму:

Доброго вечора, шановні пані та панове.

Передусім, дякую за Ваш інтерес до України.

Дякую авторам фільму та його учасникам.

Щиро дякую тим героям, які захищали та захищають Україну від російської агресії, та щиро співчуваю тим сім'ям, які втратили своїх рідних у цій битві.

На мою думку, цей фільм розповідає про їхній біль та біль моєї країни, а також про гідність.

Немає різниці, чи ти українець, чи угорець, чи належиш до іншої національності; чи ти бідний, чи багатий, якщо твоя батьківщина у війні.

Фільм, на мою думку, намагається примусити нас думати.

Тому хочу вас попросити: думайте, коли будете його дивитися.

Про те,  про що фільм говорить, і про те, що не згадує.

Про те, що російська пропаганда не лише українську Революцію Гідності, а і у угорську Революцію 1956 року визначила кольоровою революцією.

Про те, що українські протестанти мирно демонстрували за європейське майбутнє своєї країни.

Але побиття владою студентів, розстріл демонстрантів,  внаслідок якого було вбито понад 100 осіб, дійсно зробили вимоги радикальними щодо влади.

Пам'ятайте, що незаконна анексія Криму з першої хвилини була спланована і здійснена Росією з використанням її армії.

Так званий референдум відбуся під дулами російських автоматів і попри спротив кримських татар та українців.

Думаючи про схід України, пригадайте про 1,8 млн внутрішньо переміщених осіб в Україні, про 10 000 загиблих, про близько 150 українців, які перебувають у полоні на непідконтрольній частині Донбасу, в тимчасово окупованому Криму та в Росії.

На сході України перебувають російські військові і найсучасніша російська зброя.

 І коли почуєте бажання матері загиблого солдата, щоб в Україні був мир, поставте собі запитання, що для цього потрібно.

Якщо ми щирі самі з собою, то відповідь очевидна.

Росія має зупинити свою агресію проти України і залишити схід України та Крим.

Ми хочемо того ж, що і угорці в 1956 році, - щоб росіяни пішли додому.

Ми не були готові до цієї війни. Ми не очікували такого підлого нападу від нашого сусіда.

 Хоча зараз і немає тих проблем, що були на початку - вже лише контрактники воюють в АТО, маючи необхідну зброю та оснащення,  - ми все одно потребуємо міжнародної допомоги.  

 Оборонна зброя, політичний і санкційний тиск на Росію - це підтримка,  яка нам потрібна.

Фільм дуже відвертий.

За це я прошу і вас бути щирими.

 Давайте не робити вигляду, що ми не помічаємо російських солдат та російської зброї на сході України, і не пробувати умиротворити агресора за будь-яку ціну.

 Хочу вас попросити, коли будете розмірковувати про необхідність санкцій, пригадайте обличчя солдат українського та угорського походження,  яких побачите у фільмі.

Не забувайте про сльози їхній сімей.

Подумайте про те, скільки ще моїх співвітчизників української,  угорської та інших національностей матимуть віддати свої життя,  якщо ми зараз не зупинено Росію. Вчора ми втратили три життя.

Немає тієї ціни та нагороди,  яка зможе компенсувати ці втрати. Але немає і тієї, яка може виправдати взаємодію з агресором ціною людських життів.

Я декілька разів подивилася цей фільм перед тим, як сюди прийти. І кожного разу сподівалася, що він матиме інший кінець. Я чекала,  щоб ніби у казці за хвилину Крим та Донбас знову стали мирними і щасливими частинами України. Я впевнена, що ця моя мрія буде реалізована. Але мені потрібна ваша допомога, щоб цей момент прийшов якомога швидше.

Я розраховую на вашу підтримку.

Дякую за увагу і ще раз прошу вас - думайте.